Щороку 25 листопада відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства проти жінок. Цю дату встановила ООН у 1999 році.В Україні та світі гендерно зумовлене насильство є широко розповсюдженим і систематичним явищем, яке стало більш масштабним під час пандемії Covid-19. За дев’ять місяців 2020 року в Україні зареєстровано 157 765 повідомлень, пов’язаних з домашнім насильством. Минулого року їх було на 15 тис. менше. Чим зумовлене зростання кількості випадків насильства у 2020 році?
Пандемія Covid-19 і відповідні обмежувальні заходи, спрямовані на соціальну ізоляцію, призвели до збільшення кількості випадків домашнього насильства. В умовах карантину кількість звернень на Національну гарячу лінію із попередження насильства збільшилася вдвічі. Існує прямий зв’язок між стресом, незадоволеністю потреб і домашнім насильством.
Загострення насильства може пришвидшитися, оскільки кривдники й постраждалі перебувають у тісному контакті цілодобово.
Насильство має різні прояви. Воно може бути психологічним, економічним, фізичним чи сексуальним, але жодне з них не має бути прийнятним.
Страх, що розповідям не повірять, та страх зганьбитися в очах інших змушує мовчати та, відповідно, позбавляє можливості надавати допомогу. Лише визнання проблеми, обговорення та звернення по допомогу зможе розірвати коло насильства і змусити суспільство реагувати.
Робота з правоохоронцями
Для надання необхідної підтримки жінкам вкрай важлива подальша координація роботи між поліцією, суддями, відповідними державними та місцевими органами влади та органами охорони здоров’я.
Україна інвестує дедалі більше зусиль в подолання проблеми гендерно зумовленого та домашнього насильства.
– Ми можемо змінити ситуацію, підтримавши жінок і дівчат, які постраждали від насильства, створити безпечне середовище, вільне від насильства, вимагати правосуддя над кривдниками та дати змогу отримати допомогу тим, хто її потребує, – наголосила координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані.
Партнерська співпраця та спільні заходи, зокрема спрямовані на поширення обізнаності та розуміння причин виникнення насильства, є обов’язковими.
Джерело: fakty.com.ua
Сьомий розд!л – На боротьбу з фашизмом – торкаеться вузловоУ проблеми 1стор!х Бвропи XX ст. – посилення тотал!тарних режим! в ! ослабления демократичних сил на континент!. Пол1тика пров!дних держав Европи в 30=т! роки св!дчила про небажання запоб!гти сповзанню Европи до правих позиц!й, оздоровити м!жнародн! в!дносини, оновити справд! демократичн! принципи сп!в1саування на континент!, вир!шити вузлов! проблеми демократична шляхом. Обрали помилкову стратег^ обидв! м!жнародн! роб!тнич! орган!зац!У – Соц!нтерн та Ком!нтерн, конгреси яких у 1928 – 1931 рр. на головн! питания часу дали сек-тантськ! висновки. Ком1нтерч обрав прорадянський курс на реал!зац1ю програми св!товоУ революц!У, а Соц!нторн, навпаки, вбачав в СРСР значн! недол!ки й проводив антирадянську пол!тику, не. пом!чаючи реально! загрози з боку нацизму й фашизму Европ! аж до початку другоУ св!товоУ в!йни. 1дентичного курсу дотримувалися й краУни зах!дноУ демократ!!. Через це в табор1 центристських ! л!вих сил переважали розкольницьк! платформи та п!дходи. Тому спроби створення широкого анти*;ошистського, антитотал! тарного фронту, незважаючи на самов!дда боротьбу окремих труп демократ!в ! комун!ст!в, завершилися безрезул татно.