Ніколи не забуду того гнітючого враження, яке на мене в березні 2014 року справив книжковий магазин на одній з центральних вулиць Донецька.
На фоні тисяч російськомовних книжок, кілька десятків україномовних так сирітські-маргінально тулилися одна до одної в найдальшому куточку, що табличку “Книжки українською” доречно було б замінити на “Література для тубільців”.