Питання риторичне…

Адель Станіславська

А знаєте, от чим далі, тим частіше закрадаються оті зрадницько-крамольні думки, що я би й сама не проти “здиміти” з України куди подалі. Забратися.

Не тому, що тут тяжко жити фізично, тяжко втримувати баланс, тяжко працювати, тяжко платити податки, тяжко заробляти на ліки, тяжко ставити на ноги дітей, тяжко дозволити собі такий-сякий відпочинок, що в прямому сенсі слова, а не п’янку з обжираловками, яку декотрі відпочинком лишень і вважають, розмінюючи «останні» єври чи доляри (а деколи тратячи таки останні гривні, а того й гірше – позичаючи), аби справити «відпочинок» так, щоб зарахувалося – “як в людей”…