Я ще можу зрозуміти тих голосувальників, хто підтримує як кандидатів у президенти Кошулинського, Безсмертного, Гриценка, Порошенка…
Я ще можу зрозуміти той «неискушенный» в PR-технологіях електорат, що, вихований на «Комсомольской правде» і «Сільських вістях», повівся на «пламенные речи» Юлії Тимошенко і Ляшка з вилами.
Я не можу зрозуміти, як в умовах війни з-поміж українців вигулькує понад 40 кандидатів у президенти (а бажали аж 90!) і хтось всерйоз сприймає усіляких капліних, богословських, кармазіних, ків, морозів, насірових і прочая …
Я не можу зрозуміти тих, хто в умовах війни з Росією голосуватиме за Бойка чи Вілкула!
А найбільше дивує те, що хтось в умовах війни з Росією має намір голосувати за ШОУМЕНА Вову Зеленського.
Бути модним коміком, що виголошує тексти Бориса/Сергія Нахмановича Шефіра і за їхнім сценарієм «керує державою» в кіно «Слуга народу» , − це рівень артіста-ВИКОНАВЦЯ.
Українська держава потребує ЛІДЕРА ― політика-патріота. ДЕРЖАВУ будувати, а тим більше за умов агресії, ― це надважка багатовекторна праця, що потребує досвідченого управлінця-патріота і фахової команди патріотів.
Складно українцям за умов гібридної війни об’єднатися, зорієнтуватися і визначитися з пріоритетами. Але мусять! Хіба намарне за Україну полягли Небесна сотня, Василь Сліпак та інші герої за всі роки національно-визвольних змагань?.. Хіба намарне потерпають у полоні українські моряки?.. І яких голосувальників прикривають хлопці на передовій?..
