Письменник-код, письменник-містик і фантастичний життєлюб з душею жайвора – все це можна сказати про видатного українського новеліста і цьогорічного ювіляра Марка Черемшину. Кобаки, Коломия, Відень, Делятин, Снятин – усі ці місця покарбували його характер і світогляд особливою огранкою, а письменник, у свою чергу, залишив яскравий і колоритний слід у історії літератури, громадсько-національної ідеї та юриспруденції. До слова, цьогоріч Марко Черемшина – ювіляр, адже виповнилося 145 років із дня його народження.
І саме з ювілейної нагоди снятинці зробили своєму видатному землякові оригінальний подарунок – Телекомпанія «Снятин» у тісній співпраці зі Снятинським літературно-меморіальним музеєм Марка Черемшини запустили проект автентичного читання творів Марка Черемшини, популяризуючи його у такий спосіб у теле- та інтернет-просторі. Марко Черемшина писав особливим варіантом гуцульських говірок південно-західного наріччя, адже рідне йому село – Кобаки (Косівський район Івано-Франківської області) етнографічно належить до порубіжної зони, тут присутні риси як Гуцульщини, так і Покуття.
Озвучує літературний проект «Наш Черемшина» уродженка села Кобаки, кандидат філологічних наук, доктор філософії у галузі філології, дослідниця творчості Марка Черемшини і безпосередній носій діалекту, наукова співробітниця музею Марка Черемшини, письменниця, член Національної спілки письменників України Іванна Стефʼюк.
Чи не найприємнішою реакцією-рефлексією на телеформат новел є щире бажання глядачів відкрити для себе слово Марка Черемшини. Так, Світлана Білоборода зазначає: «Дякую за чудове прочитання!
Я ще не встигла познайомитися з творами Марка Черемшини, у Вашому виконанні почула їх вперше.
Гарний твір, цікавий сюжет, геніальні образи (особливо дівча, такий щирий Янгол…), а також притаманна гірським мешканцям говірка. Тепер неодмінно перечитаю твори».
Снятинчанка, радіожурналістка Анна Гуцуляк насолодилася колоритною прозою земляка у сонячній Італії, звідки адресувала організаторам проекту такі слова: «О,твори великого Черемшини читати може тільки той, хто виріс і вжився з настроями, з героями, з краєм, з горами, з землицею, хто вже став родичем письменника ,з ним треба породичатися, й то правда, а інакше не мож. Іванка це зробила, BRAVO, геніально і шедеврально!».
Концепція проекту «Наш Черемшина» належить журналістові, продюсеру Сергієві Гуленкові.
«Світ технологій і цифрового сприйняття – звісно, не альтернатива книзі. Але є особливі тексти (як наприклад ті, що написані діалектом), які в цифровому форматі оживають. Нам як колективу музею Марка Черемшини передусім важливо, аби глядач хотів відкривати собі цього цікавого письменника. Такого неформатного. Казала його дружина у спогадах, що творчість Черемшини «не вписується у жадні рамця», і то є так. Будемо раді, якщо Черемшина у свій ювілейний рік зачарує нових читачів – тих, з якими він ще не знайомий, а вони з ним. Або навпаки: хай його слово у старовіцькому варіанті, відомому з діда-прадіда, заговорить до того, хто хоче чути милий серцю діалект»? – каже директор Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини Петро Кірєєв.
