Дмитро Миколайович Мамонов народився 24 січня 1973 року в місті Слов’янську Донецької області. Навчався у середній школі №10 м. Слов’янськ. Вищу освіту здобув у Донецькому університеті економіки підприємства і права за спеціальністю «Економіка підприємства». Професійно опанував програмування (VB6, SQL) та конструювання (Компас 3D).
У 2004–2014 роках працював на ПАТ «СЗВІ» як інженер-конструктор, провідний спеціаліст з інноваційного розвитку підприємства, заступник директора з АСУП і СЕМ. Брав участь у розробці глазурувального автомата для опорно-стрижневих ізоляторів, глазурувального автомата для ізоляторів ШФ-20.
У 2014–2025 роках займався приватною підприємницькою діяльністю під брендом ФОП Мамонов Д.Н. «EcoCredo» — виробництво пелетних пальників «Автотрон», «Автотрон МАХ», у 2018–2022 роках розробляв і виготовляв катальні атракціони у вигляді мінітанків.
У травні — жовтні 2022 року працював у ТОВ «Партнер-ВС», де розробив наземні роботизовані комплекси ТБМ-01 «Вепр» і ТБМ-02 «Скарабей». У листопаді 2022 — листопаді 2024 року продовжив діяльність через ФОП Мамонов Д.Н. «Танкове Бюро», розробляючи та виготовляючи НРК ТБМ-13 «Електроноші» (надкомпактний складаний транспортний засіб для медичної евакуації, призначений для масового використання, станом на квітень 2025 року випущено близько 120 одиниць ), ТБМ-17 «TerMIT» (середнє модульне універсальне гусеничне шасі, найпоширеніше у ЗСУ у своєму класі за показником співвідношення ваги до вантажопідйомності, випущено близько 350–400 одиниць), ТБ-20 «Nurse TB», ТБМ-23 «GorGun» (мале гусеничне шасі для логістики, евакуації та місій типу «камікадзе», бюджетне й ефективне, випущено близько 30 одиниць).
«Танкове Бюро» виникло як напрям діяльності у межах ФОП Мамонова в 2017 році в м. Слов’янськ. Ідея з’явилася після зацікавлення сина, Єлисея Мамонова, історією українського танкобудування. Для підтримки цього інтересу було створено першу діючу мінірепліку танка МС-1. Подальша діяльність включала виготовлення атракціонних мінітанків (Т-34, Оплот, Тигр тощо) та електричних мікротанків для дітей.
У 2022, після початку повномасштабного вторгнення РФ Мамонов переїхав до Житомира, де спочатку працював у ТОВ «Партнер-ВС». Пізніше самостійно запустив виробництво ТБМ-13 «Електроноші» та ТБМ-17 «TerMIT», які постачалися до ЗСУ через волонтерів.
У 2023 році на базі співпраці з волонтером Назаром Приймаком виникла ідея створення компанії ТОВ «ТБМ», де Мамонов відповідає за технічний напрям, а Приймак — за адміністративний та інвестиційний розвиток. Особливістю проєктів Мамонова є максимальна локалізація комплектуючих в Україні.
Дмитро Мамонов є власником патентів №154043 на корисну модель «Самохідний транспортний засіб для медичної евакуації» (ТБМ-13 «Електроноші») і №157205 на корисну модель «Модульний транспортний засіб» (ТБМ-17 «TerMIT»). Безкоштовну ліцензію на виробництво ТБМ-13 «Електроноші» отримав Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.
Надає інтерв’ю засобам масової інформації, бере участь у виставках і форумах, популяризуючи ідеї військової роботизації серед громадськості, зокрема співпрацюючи з КПІ ім. Ігоря Сікорського. Активно підтримує волонтерські та соціальні проєкти, пов’язані з розробкою техніки для евакуації поранених. Проектує за принципом достатності й невитратності, сновним завданням наземних роботів вважає логістику та евакуацію поранених. Співпрацює з багатьма компаніями у сфері робототехніки, створює проєкти на замовлення та передає власний досвід іншим розробникам. Учасник ініціативи Brave1.
Захоплюється проєктуванням, мототуризмом, туризмом, логікою і філософією, веде здоровий спосіб життя.
Має доньку Ксенію (06.06.1999) від першого шлюбу, сина Єлисея (06.11.2009), і доньку Єсенію (14.05.2014) від другого.
Дмитро Мамонов заклав стандарт для проєктування бюджетних та ефективних наземних роботизованих комплексів в Україні.
Фото: Ірина Бондаренко. Поширення тексту і фото на умовах ліцензії CC BY 4.0 міжнародна
