15 лютого Чернівецьку та Івано-Франківську область відвідали подружжя Юрія та Тетяни Пероганичів.

«Музей Марка Черемшини… Зустріч одна із тих, що запамʼятається нам назавжди», – так охарактеризували цей насичений і надзвичайно багатий на враження день наші гості по приїзді до Києва.

Юрій Пероганич – співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна», український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

У Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини пан Юрій для усіх зацікавлених провів захопливу лекцію-презентацію, у якій висвітлив базові питання, що стосуються відомої онлайн-ениклопедії «Вікіпедія»: як створювати та редагувати статті, переваги та недоліки відкритого редагування, хто такі патрульні «Вікіпедії» та як створити інформаційну онлайн-енциклопедію одного району. Отримати такі цінні відомості зібралися науковці, просвітяни, краєзнавці та педагоги з Івано-Франківської та Чернівецької областей.

«Ми маємо прагнути будувати світ якісної інформації. Кожен з нас може робити посильний йому внесок у поширення тих відомостей та фактів, якими користуватимуться тисячі і мільйони. Інтернет як ресурс дуже вигідний для донесення інформації до суспільства, і я намагатимуся максимально просто розповісти, як це зробити правильно», – зазначив Юрій Пероганич.

Друга частина заходу була повністю літературною – зустріч із українською письменницею, громадсько-культурною діячкою Тетяною Череп-Пероганич.

«Насправді художня література також є в певному сенсі інформаційним щитом, а то й зброєю. Але якісна література. Ми пропонуємо вам познайомитися саме із такою літературою – поезією Тетяни Череп-Пероганич. І хай сьогоднішній захід пройде під знаком  якісної української інформації у найрізноманітніших її іпостасях», – наголосила модераторка заходу Іванна Олещук.

Тетяна Череп-Пероганич познайомила гостей зі своїми книгами «Бумеранг», «Осінь дорослої жінки», а також найсвіжішими поезіями, які ще поки не вийшли окремою книгою.

Найкращі вітання гостям адресували Снятинська районна організація всеукраїнського товариства «Просвіта» (голова – Іван Оробець) та Снятинська міська рада.

Після екскурсії шляхетним Снятином, яку провів столичним гостям голова громадської організації «Платформа покутської культури «Черемшина»  Мирослав Онищук, було знайомство із частиною буковинської традиційної культури – мистецько-меморіальним музеєм-садибою Івана Миколайчука у с.Чортория. «За ці відвідини ми Вам окремо вдячні. Атмосферне, памʼятне місце. Вражені!», – зазначила Тетяна Череп-Пероганич.

Завершальним, але дуже вишуканим акордом стала культурологічна мандрівка вечоровими Чернівцями, яку майстерно провів для гостей мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України, етнолог та дизайнер, директор Центру культури Буковини  Микола Шкрібляк.

«Насправді, якщо говорити про обличчя українських міст – то це ментальність жителів і архітектурний ансамбль простору. Якщо Львів – це добротне, яскраве бароко, то Чернівці – однозначно рококо. Можна годинами розповідати про памʼятки Чернівців, але розпочнемо зі знаменитої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Йозеф Главка створив цей архітектурний шедевр у молодому віці, це ранній період його діяльності. Але наскільки довершений, наскільки промовистим є кожен елемент – від черепиці на даху і до філігранних куполів. Це геніальне творіння архітектурного мистецтва, у 2011 році на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО  включили до списку Світової спадщини», – зазначив Микола Шкрібляк.

До слова, про символіку: відвідали гості Резиденію саме в день народження Йозефа Главки, адже народився він 15 лютого 1831 року.

Приємно, що такий розмаїтий у плані інформації і вражень день спонукав до головного: плідної співпраці на ниві популяризації української культури.


Від Іванна Стеф'юк

Іванна СТЕФ’ЮК — письменниця, кандидатка філологічних наук, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *