Небезпека Порошенка. Вона не лише в тому, що він “на гачку” у правоохоронних органів і став договороспроможним для зеленінців. Вона зовсім не в тому, що він може стати наступним президентом, – нііколи він вже ним не стане. Небезпека Порошенка в тому, що він своєю нав’язливою присутністю в політиці блокує появу “нових талантів” та можливість консолідації виборців навколо патріотичних ідей. Адже має достатній для цього медійний та фінансовий ресурс.Чому він після поразки не обрав для себе шлях Тігіпка чи Ющенка ми напевно не дізнаємося. Міг би зайнятися доброчинністю як Пінчук. Навряд чи він боявся в’язниці, адже доларового міль’ярдера в буцигарню кинути складно, – простіше дати можливість відкупитися.
Не забуваймо, що в нашому випадку Порошенко ще й вигідний персонаж для Зе-влади, оскільки паралізує можливість появи у Зе-президента і монобільшості реальних конкурентів в патріотичному сегменті.
Втім, справа тут не лише персонально в Порошенку. Чи усвідомлюють порошенколюби тупиковість ситуації? Чи й надалі славитимуть свого збанкрутілого кумира? Чи вперто продовжуватимуть дорікати усім тим, хто роками просив президента Порошенка припинити імітацію і розпочати реальну деолігархізацію, зупинити гоніння та переслідування добровольців і волонтерів, розпочати реальну, а не принизливо шароварну українізацію?
Звісно, найлегше звинуватити в усьому не самого Порошенка, а його опонентів. Це триває вже рік. І що далі?
Допис навіяно коментарями порохолюбів до дописів Лариси Ніцой, Сергія Гайдая, Сергія Бондарчука та багатьох інших критиків президента-олігарха.
