У рамках всесвітнього руху за зелене майбутнє три роки поспіль для дітей та юнацтва проходить Всеукраїнський конкурс літературних робіт на тему любові до природи та захисту довкілля “Природи ніжний пагінець” імені Михайла Чабанівського. Ініціатором та організатором конкурсу є Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, який запросив до співпраці Національну спілку письменників України й Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Животрепетна тема конкурсу знайшла відгук у серцях сотень дітей від 7 до 17 років. До оргкомітету за три роки надійшло понад 1800 поетичних та прозових творів. Географія конкурсу вражає. Маленькі жителі мегаполісів та юні мешканці віддалених хутірців надсилали свої літературні твори в електронному вигляді й рукописні роботи звичайною поштою. Вони знімали відеоролики, робили фоторепортажі, ілюстрували написане малюнками олівцями.
Діти завзято розбиралися у таких складних і серйозних питаннях, як раціональне використання екоресурсів та ставлення урядів країн до збереження довкілля, проводили історичні дослідження, ділились страхами за долю тварин і рослин, висловлювали турботу за майбутнє цивілізації, мріяли про щасливе мирне життя на красивій планеті. У віршах, казках, фантастичних оповіданнях, сценаріях фільмів, слоганах-зверненнях юні таланти розповідали як про загальносвітове опікування екологією світу, так і про любов до природи окремих і рідних місцин власного мешкання.
Голова оргкомітету конкурсу – директор архіву-музею Олена Чижова зазначає: «Для нас організаторів це не звичайний конкурс, власне це історія про дитячі мрії, про креативні ідеї, про наполегливість, про віру, про творчість, про дружбу і підтримку, про виховання, про майбутнє та любов до України. Нам вдалося запалити вогником творчості дітей з різних регіонів України та об’єднати абсолютно різних людей та інституції, які долучилися та підтримали нашу ініціативу… «Природи ніжний пагінець» дуже важлива і далекоглядна ініціатива архіву-музею, адже саме ми − архівісти покликані зберігати документальні свідчення мистецького життя країни − найцінніші рукописи українських письменників, музичні твори композиторів, роботи українських художників, сценарії відомих режисерів, документи українських акторів театру і кіно, і для нас дуже важливо, що перші успіхи й перші перемоги діти отримали саме в унікальному мистецькому архіві, де панує атмосфера і дух творчості. Впевнена, що через декілька років саме імена переможців нашого конкурсу зійдуть та засяють на літературному небосхилі нашої країни».
Один з найвідповідальніших етапів конкурсу проходить на базі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом доктора філологічних наук, професора кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Анатолія Ткаченка за участю кандидата філологічних наук, доцента кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Георгія Бандури та кандидата філологічних наук, асистента кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Марини Рябченко. Вчені-філологи проводять відбір творів, їх читання та попереднє оцінювання.
Ретельний аналіз у поєднанні з чуйним ставленням до творчості дітей допомогли зробити остаточний непростий вибір членам журі: професору Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Ткаченко, голові Київської організації Національної спілки письменників України Марії Морозенко; головному редактору журналу «Українська культура» Тетяні Череп-Пероганич; головному редактору газети «Літературна Україна» Сергію Куліді; кінорежисеру-документалісту, заслуженому діячу мистецтв України Валентину Сперкачу; секретарю Національної Спілки письменників України по роботі з молодими авторами Юлії Бережко-Камінській; завідувачу відділу «Літературно-мистецькі Плюти» ЦДАМЛМ України Лілії Подворній.
Твори дивували й захоплювали несподіваністю персоніфікацій і антропоморфізмів, несподіваного інтуїтивного дитячого усвідомленням себе як частинки природи, мудрістю розгалужених філософських прозрінь. Рішення було прийнято, визначені найкращі українські прозові та поетичні твори у п’яти вікових категоріях. Неодноразово згадували члени журі рядки з твору дівчинки з Донеччини, учениці 7 класу Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №15, Марії Нікітенко: «І пом’якшало серце старигана. Розповів він Петькові і старі шахтарські легенди, і про те, як народився він, Терикон, серед степу, і про шахту, яка колись миготіла вогнями, а тепер залишила по собі лише купу старого мотлоху. Не знав він, чи розумів його хлопчик, але здавалося, що кожне Териконове зітхання долітало до дитячої душі» («Як дядько Терикон добрим став»). Відразу привернув увагу щирістю свого звернення вірш учня 2- А класу ЗОШ №11 міста Конотоп Сумської області Назара Горобея, який малий поет ще й сам артистично прочитав і зняв відеоролик: «Будьте чуйними до горя, милосердними людьми і тоді на нашім світі буде більше доброти!». Сподіваємось ніколи не плакатимуть разом рідні душі березки та дівчини з оповідання «І покотилася сльоза…» шістнадцятирічної жительки села Гордіївка, що на Житомирщині. Гадаємо, обов’язково здійсниться бажання п’ятикласника ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Ю.Збанацького з маленького чернігівського містечка Остер Максима Смовського: «Коли я виросту, то теж довкілля буду берегти, щоб місто і село віки могло у зелені цвісти!».
Незалежна журналістка Марина Курапцева у відеоролику на підтримку конкурсу сказала – «Проблеми екології стосуються кожного та кожної. Але, на жаль, викликають публічний резонанс та провокують фідбек виключно за умови прямої, безпосередньої загрози в теперішньому часі. Те, що роблять із планетою ті ж самі пластикові пляшки та поліетиленові пакети тощо через 50 років, сучасників, знову ж таки, на превеликий жаль, не дуже хвилює. Хвилює лише те, що відбувається сьогодні. Метою таких конкурсів я бачу не лише творчість, а й заклик усвідомити, що загроза буквально «вбити» планету – цілком реальна». Цієї ж думки немала частка суспільства, в чому пересвідчились організатори конкурсу.
За три роки його роботі сприяли: ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», Асоціація малих міст України, видавництво «Світ Успіху», товариство «Просвіта», Українська міська рада.
Багато хто з письменників за дитячих років мали досвід участі в літературних конкурсах. Бажаючи підтримати юні таланти, що роблять перші кроки непростим шляхом літератора, письменники і поети передали десятки книжок для подарунків переможцям конкурсу. Особливо дієво відгукнулись члени Київської організації спілки письменників України на чолі з Марією Морозенко. Порадували дітей літературними новинками з авторськими присвятами Юлія Бережко-Камінська, Тетяна Череп-Пероганич, Сергій Пантюк, Анна Багряна, Олександр Козинець, Тетяна Майданович та багато інших.
Особиста подяка за дієву участь в роботі конкурсу на різних етапах Анатолію Хромову, Михайлу Сидоржевському, Григорію Семенюку, Ігорю Олещуку, Миколі Проданчуку, Івану Карасьову, Олександру Дулі, Оксані Кирилюк, Неонілі Струк, Тетяні Винник, Анастасії Сперкач, Василю Трубаю, Валентині Черненко, Борису Пономарьову. Увага всіх цих людей до мистецького екопроєкту – свідчення розуміння в суспільстві важливості збереження чистоти і краси природи заради майбутнього.
На жаль карантинні обмеження не дають останнім часом зустрічатися однодумцям-природолюбам. Всі етапи конкурсу проходять он-лайн, оголошення переможців відбуваються у відеозаписі, призи находять звитяжців за допомогою пошти. Але учасники урочистостей з нагоди вшанування переможців конкурсу «Природи ніжний пагінець-2019» згадують їх неймовірну атмосферу творчого піднесення і єднання, коли після музичних виступів заслуженої артистки України, яскравої співачки-волонтерки Руслани Лоцман, заслуженого артиста України мрійливого кобзаря Тараса Силенка, заслуженого діяча мистецтв, громадсько-політичного діяча, запального барда Володимира Гонського, весь зал співав разом. Загорівшись спільним настроєм, здивував присутніх чудовим ліричним виконанням власної пісні голова журі, професор Анатолій Ткаченко.
Анатолій Олександрович висловив думку багатьох: «Географія конкурсу дуже широка – від заходу до сходу, від півночі до півдня України, і це вселяє надію, що діти не просто декларуватимуть любов до природи, а вберуть цю любов у своє екологічне єство…, що чисті й щирі голоси будуть почуті».
Впевнена, що сподівання організаторів та учасників конкурсу здійсняться.
Закінчити хочеться життєствердними словами з вірша однієї з переможниць конкурсу 2019 року восьмирічної хорольчанки Олександри Штанько:
« Природи ніжний пагінець –
усіх турбот вінець.
І на камінні квіти виростають!
Вивчай, цінуй, люби, рости, плекай,
а сторінки життя, у кожну пору року,
Ти без вагань гортай!».Лілія Подворна,
координаторка конкурсу
«Природи ніжний пагінець»
