Лариса Ніцой,
письменниця, громадська діячка
Майбутні президенти Тимошенко, Ляшко, Порошенко, Садовий, Рабинович, – підтримують міністра освіти Лілію Гриневич.
Вони всі голосують ЗА формулювання «навчання мовами меншин у державних та комунальних закладах освіти».
Це формулювання проштовхує у законопроекти про освіту і про мову Лілія Гриневич. І всі її у цьому підтримують. Ніхто не сказав: «Не голосуватиму за ці закони, поки не виправлять цей пункт закону». Ніхто. Всі голосують ЗА. Голосують злагоджено, в унісон.
Ви чули, щоб проти цієї фрази виступала Тимошенко? Ляшко? Порошенко? Садовий? Рабинович? Зеленський? Вакарчук? Гриценко? Вілкул? Мураєв? Шевченко? Богословська? Тарута? Яценюк? Один Кошулинський проти. Всі інші мовчки підтримують женщіну Ґрінєвіч.
Чи шкідлива ця фраза «навчання мовами меншин у державних та комунальних закладах»? Так. Дуже. Вона несе загрозу національній безпеці України. Навчання мовами меншин означає, що предметів УКРАЇНСЬКОЮ мовою в такій школі буде МЕНШЕ, ніж предметів мовами меншин. ДЕРЖАВНОЇ мови буде МЕНШЕ в такій школі, ніж мови меншин. А це неприпустимо. Такі школи можуть бути будь-де, але не в Україні. В Україні через це – війна. Там, де державної мови було мало – виросли неукраїнці, яким ментально ближчий «рускій мір», саме вони покликали путіна і СМЕРТЬ.
Навчання мовами меншин в Україні і навчання мовами меншин в країнах Європи мають різне значення.
НАВЧАННЯ МОВАМИ МЕНШИН У ПОЛЬЩІ – означає три уроки на тиждень мовами меншин.
НАВЧАННЯ МОВАМИ МЕНШИН У ЛИТВІ, ЛАТВІЇ, ЕСТОНІЇ – означає, що в молодших класах предметів мовами меншин більше, у середніх класах порівну, а в старших класах предмети лише державною мовою.
НАВЧАННЯ МОВАМИ МЕНШИН У ЧЕХІЇ – означає лише в культурних товариствах та приватних закладах. В Державних закладах – мови меншин немає зовсім.
НАВЧАННЯ МОВАМИ МЕНШИН В УКРАЇНІ – означає ВСІ предмети мовами меншин, державна мова в меншості.
ЧОМУ ЦИМ КРАЇНАМ ЄС можна мати такі моделі вивчення мов меншин, які вони називають «навчанням», а УКРАЇНІ НЕ МОЖНА? ЧОМУ УКРАЇНІ НЕ МОЖНА як у Польщі чи як у Литві, Латвії, Єстонії? Я вже мовчу про Чехію. ЧОМУ нам не можна мати так, як у них?
Чому НАШІ політики кажуть НАМ, що так як у Європі, нам не можна? Чому наші політики не кажуть ЇМ, Європі: «В Україні буде, як у вас» !!!
У законах тих країн може бути написане навчання – у нас НІ, бо це має для них і для нас різний зміст. Це має для них і для нас різні наслідки. У них – мир, у нас – війна.
Як повинно бути написано в наших Законах про освіту?
Як повинно бути написано в нашому законі про мову?
НАВЧАННЯ – ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ, МОВА МЕНШИН МОЖЕ ВИВЧАТИСЯ. Меншини кричать, що їм лише предмету мови мало. Гаразд, нехай буде вивчення предметів мовами меншин. ВИВЧЕННЯ предметів. НЕ НАВЧАННЯ!!! Навчання державною мовою передбачає, що рано чи пізно, хоч у старших класах, а меншини повинні перейти на державну мову. ПОВИННІ, бо вони живуть в Україні, звісно, пам’ятаючи свою мову.
Якщо ми лишимо НАВЧАННЯ МОВАМИ МЕНШИН, то державна мова в таких державних закладах НІКОЛИ не буде в більшості.
Наші майбутні президенти корчать із себе, що вони всі різні. НІ, вони однакові. Говорять лише по-різному.
Ці президенти закладають українцям міну уповільненої дії. Вони нам навіюють думку, що все можна буде з часом поміняти. НЕ ВІРТЕ ЦЬОМУ!!! Щоб це поміняти, нам потрібно буде знову піти на міжнародний скандал, на загострення з меншинами, які не хочуть української ЗОВСІМ! Якщо у нас УЖЕ є зараз загострення і скандал, то чому не поміняти формати навчання зараз? НАЩО було загострювати ситуацію – і не довести її до логічного завершення? Нащо лишати повторення ситуації ще й нашим дітям?
Ці президенти не думають про наших, українських, дітей. Вони думають лише про СВОЇ вибори.
Майбутні президенти кажуть, що вони різні. Однак, ради голосів, вони не будуть іти на рішучі кроки. РАДИ ГОЛОСІВ їм плювати на мову. Вони всі одним миром мазані.