Я буквально вчора в себе на сторінці поширила жахливі коментарі росіян під дописом вагітної жінки, яка вижила після авіаудару по пологовому будинку. А сьогодні почитала зранку коментарі українців під дописом однієї дівчини, яка написала, що евакуювалася закордон. Думаєте в них менше ненависті й зловтіхи? Ніяк ні.
Знаєте, от усі ми сьогодні зробили свій вибір: де бути, що робити, як діяти, щоб потім не було за себе соромно. І треба мати повагу до вибору інших. Я не маю на увазі якісь крайнощі, втечу від реальності тощо. Але добре знаю, що будь-яка війна народжує не тільки героїв, а й псевдогероїв. Які самі собі чіпляють “ордени”, які вважають, що вони мають якесь дивне право засуджувати чи дорікати, які є інколи гіршими за ворога, бо ворог найчастіше видимий, а вони поміж нас.
