Ввечері 16 серпня, у 9-ий день з дня загибелі у бою з російськими окупантами, вшанували пам’ять засновника Мегамарш у вишиванках та бойового медика Андрія Бабінського.
Понад сотня учасників акції одягнули вишиванки та зібрались біля Золотих воріт – символічного для Андрія місця, де щоразу розпочинався та рушав Мегамарш у вишиванках. Після символічного виступу, друга Андрія, лідера гурту “Колір Ночі” Михайла Бойка та виконання Державного Гімну України друзі Андрія у вишиванках пройшлись від пам’ятника Ярославу Мудрому, що біля Золотих воріт до Стіни пам’яті полеглих за Україну.
Учасники акції додали фотографію Андрія на Стіну пам’яті та вшанували хвилиною мовчання всіх полеглих героїв у російсько-українській війні.
Також участь у вечорі пам’яті Андрія Бабінського взяли кобзар Святослав Силенко та музичний колектив “Хорея Козацька – Chorea Kozacky”, які виконали декілька пісень.
Банка для допомоги рідним Андрія: https://send.monobank.ua/jar/9i7aDEAcSG
Біографічна довідка
Бабінський Андрій Валерійович (псевдо “Медик”) народився 20 лютого 1991 року у містечку Сокиряни Чернівецької області. У 2007 році закінчив місцеву Сокирянську гімназію та вступив на навчання до Національного авіаційного університету у Києві.
Будучи студентом, восени 2008 року започаткував “Мегаграндіозний марш у вишиванках” – столичну подію, що зрештою стала культовим та міжнародним рухом. Учасники мегамаршу традиційно двічі на рік збираються у вишиванках та вирушають у ходу вулицями міст. Із зовсім невеликої у 2008 році події у Києві на кілька осіб, Мегамарш перетворився на багатотисячний знаковий міжнародний захід з унікальною культурною програмою, конкурсами, концертами та непересічними знайомствами. Завдяки Андрію, хода у вишиванках стала регулярним масовим заходом у десятках українських та закордонних міст, а традиційна українська сорочка – впізнаваним міжнародним брендом.
Андрій Бабінський був одним із популяризаторів гри “Криївка” – патріотичної альтернативи “Мафії”, був співорганізатором низки культурно-мистецьких подій Києва та інших міст: концертів, фестивалів, лекторіїв, кінопоказів, етновечірок та квартирників, де гуртувалась патріотична молодь. У 2013-2014 рр. з перших днів протестів був активним учасником Революції Гідності.
Після закінчення університету Андрій Бабінський розвивав українську науку та протягом 2013-2017 рр. працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України. Андрій, зокрема, досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферол).
Після роботи в Інституті, у 2019-2020 роках працював за кордоном у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом.
З початку повномасштабного російського вторгнення Андрій Бабінський став добровольцем та вступив до лав Сил територіальної оборони Збройних сил України. Захищав Батьківщину у складі 97 батальйону 107-ої бригади Сил ТрО, де здобув фах бойового медика. Воював на Харківщині та під Бахмутом. Влітку 2023 року перевівся до 80-ої ОДШБр (десантно-штурмова рота 1 десантно-штурмового батальйону), брав участь в українському контрнаступі на Запорізькому напрямку.
8 серпня 2023 року старший солдат Андрій Бабінський героїчно загинув, мужньо виконавши військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність, свободу та незалежність України ціною власного життя, поблизу населеного пункту Червона Криниця, Оріхівського району, Запорізької області від російського артилерійського обстрілу касетними боєприпасами.
