Із чим у вас асоціюється реп? Антисоціальні тексти, приправлені відбірною лайкою? Хлопці в широких штанях, кепках та капюшонках? Батли, де суперники втоптують одне одного в багно? А уявіть собі реп, яким навчають дітей у школі!
Сучасна система освіти давно потребує радикальних змін. В епоху вільного доступу до інформації та соціальних мереж роль школи, як джерела знань, повністю знецінилася. Сьогодні, щоб завоювати увагу учня, вчитель має бути цікавішим від Гугла і вести продуктивніший діалог, ніж віртуальні інфо-транслятори.
До реалізації цього в Княжицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів підійшли креативно. Навчальний матеріал на уроках діти відтворюють… репом. Як це відбувається на практиці, ми побачили особисто, відвідавши урок зарубіжної літератури в 5-В класі на тему «Пригоди Тома Сойера. Уславлення мужності, хоробрості та справедливості головного героя».
Дреди, фрі стайл в одязі, відчуття ритму – такою постає перед нами Вікторія Кириченко,вона ж VANessa, – вчителька зарубіжної літератури, англійської мови, класна керівниця 5-В класу. Саме з її ініціативи на уроках почали застосовуватися реп-елементи.
Вікторія – сольна виконавиця, репом займається з 2013 року. За цей час записала два альбоми – «Світло» та «Відображення». У своєму арсеналі має близько 20 пісень, у листопаді минулого року стала лауреаткою фестивалю «Червона рута». З музичною творчістю Вікторії можна ознайомитися на її ютуб-каналі. До того ж, Вікторія впевнено заявляє про себе і як поетка. Наприкінці 2018 року побачила світ її перша поетична збірка «Я розпливаюсь на папері», до якої увійшли вірші, написані протягом чотирьох років.
Реп на уроках використовує не так давно, але результат вражає: діти виконують завдання із захватом, на уроці надактивні, постійно «включені». Та найважливіше – вони слухають одне одного, вловлюють не лише зміст відповідей, але й форму викладу, роблять зауваження однокласникам стосовно ритму та рим, підбадьорюють. На уроці немає конкуренції, хоча діти й працюють у різних групах. Їх об’єднує спільна справа – реп.
«Не вмієш римувати – імпровізуй», «головне не форма, а подача» – так Вікторія мотивує учнів виходити за власні межі, експериментувати, пропускати навчальний матеріал через себе. Бо щоб зачитати реп на Тома Сойера, треба добре орієнтуватися в темі, тут поверховість одразу викриється. Та до поверховості й не прагнуть – закачати відповідями поспішають одне перед одним.
На початку уроку діти зачитували репом домашнє завдання – вірші за змістом прочитаного твору. Потім отримали конверти із написаними Вікторією текстами, після кількох хвилин тренувань артистично їх виконували, а інші діти мали вгадати, про кого з героїв ішлося. Також пробували дописати рядки, переказували текст репом, писали смс-повідомлення Тому Сойеру. Урок пройшов на одному диханні.
Окрім того, Вікторія разом зі своїми ученицями – Дар’єю Лисовою, Анастасією Бабич, Валерією Зємсковою та Кариною Касьян – започаткували власний реп-гурт «Перерва на реп». Дівчата вже мають студійний запис першої пісні з назвою-закликом «Читай».
Уперше презентували її зі сцени шкільної актової зали, в майбутньому планують зняти кліп та гастролювати Україною. Можливо, вдасться поділитися своєю творчістю і в рідних Броварах.
«Читай книжки і згодом ти зможеш прочитати Людей як на долоні, зірки, дерева, дати», – діляться дівчата власними філософськими роздумами.
«Коли ви тренуєтеся?» – запитую в дівчат після виступу. Кажуть, на перервах. Звідти й назва гурту. А ще кілька дівчат у співавторстві зі своєю наставницею почали писати тексти, тобто таке неординарне захоплення розкриває також поетичні зародки в дітях.
Говоримо з Вікторією про те, як ставляться до її захоплення колеги, як сприймають її гурт інші учні. Розумію, що школа – то мініатюрна модель суспільства. Україномовний реп в Україні не користується популярністю. Реп-гуртів, якісних реп-гуртів, багато, але російський ринок міцно тримає свої позиції, особливо серед молоді. Слухати реп українською – то не круто, іноді навіть принизливо. Найбільша біда в тому, що українські ЗМІ не охоче долучаються до популяризація вітчизняного реп-продукту. Саме тому молодь іноді й не підозрює про існування людей, які читають не гірше від російських реперів, пишуть потужні тексти, кладуть на реп класиків української літератури.
Вікторія – чи не єдина україномовна реперка Броварського району. А її дитячий реп-гурт – узагалі нове явище для України. Ви знаєте школярів, які записують реп-пісні разом зі своїм учителем? Бо я – ні. До того ж, у жанрі, який сприймається як щось суто чоловіче, працюють винятково дівчата. «Це наша фішка», – жартує Вікторія. І це дійсно так. Такий феномен, як на мене, можна пояснити тим, що дівчата більш відкриті до сприйняття нового, вміють працювати на перспективу, а ще – чутливіші до ритму та поезії.
Із маленької ідеї однієї вчительки почався загальношкільний проект «Читай книжки, читатимеш і реп», мета якого – залучати дітей до читання. Проект збираються реалізовувати в оновленому читальному залі. Княжицька бібліотека-читальня чи не найбільша з усіх шкіл району. Це щось на кшталт коворкінгу – комфортна простора зала з вай-фай зоною, де діти можуть збиратися групами чи поодинці, готуватися до шкільних предметів чи позашкільних заходів.
Мої гранітні стереотипи щодо бібліотек, у яких тебе готові спопелити поглядом за найменший шум і прояви життєдіяльності, розбилися вщент після знайомства з бібліотекаркою – Антоніною Головановою. Це людина, яка розуміє, що сучасну дитину читати не змусиш без попереднього зацікавлення. Антоніна Миколаївна демонструє столи, на яких незабаром стоятимуть комп’ютери. Таким чином діти зможуть шукати інформацію одразу з двох джерел – із книг та Інтернету. Бібліотечне наповнення теж досить різноманітне. На столах помічаю багато яскравої періодики, виставки-стенди рясніють «абабагаламагівськими» виданнями, від яких отримуєш не лише тексти для прочитання, але й неабияку естетичну насолоду. Сучасними друкованими матеріалами бібліотека комплектується завдяки батькам, які, віддаючи дитину до школи, віддають на загальношкільне користування й частинку власних книжкових запасів.
Звісно, втілювати в життя найбільш сміливі ідеї можна лише за сприятливої атмосфери в шкільному колективі та під опікою керівництва. Директорка Княжицької ЗОШ Оксана Олійник переконує, що до захоплення своєї підопічної ставиться з розумінням та повагою: «Вікторія – моя колишня учениця. Добре, коли наші учні чогось досягають в житті. А коли вони повертаються з новими ідеями назад у школу – ми завжди відкриті для них». Оксана Борисівна поділилася труднощами, з якими зустрічається сучасна школа. «У кожного з них є гаджети, в яких можна знайти будь-яку інформацію за лічені секунди. Наша мета – навчити їх вчитися». І справді, головне завдання школи сьогодні – допомогти дітям зорієнтуватися в нестримному інформаційному потоці, навчити фільтрувати інформацію, аналізувати її, ефективно застосовувати на практиці, а в перспективі – створювати її, якісну й оригінальну.
Секрет успіху будь-якої справи – запалювати інших тим, що ти любиш і в що віриш. Саме це яскраво демонструє Вікторія Кириченко, більш відома в реп-колах під сценічним ім’ям VANessa. Прищеплювати повагу до україномовної музики, та й до культури взагалі, варто зі школи і винятково через власний приклад.
