Київ демонструє серйозне зниження показників застосування української мови в освітньому процесі. Про це під час презентації результатів моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти Києва зазначив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.
Нагадаємо, впродовж квітня-травня 2025 року Державною службою якості освіти України спільно з Уповноваженим із захисту державної мови проведено ІІІ цикл моніторингового дослідження стану дотримання мовного законодавства у закладах загальної середньої освіти.
Сергій Сиротенко наголосив, що це моніторингове дослідження є надзвичайно важливим, адже дає змогу оцінювати не тільки стан дотримання мовного законодавства в освіті, але й бачити тенденції функціонування української мови в Україні.
За його словами, до Уповноваженого надходить не так багато звернень щодо порушень у сфері освіти – приблизно 5% від загальної кількості скарг. І вони стосуються всіх форм освіти, включно з дошкільної й позашкільної: “Щодо шкіл, ця частина скарг складає всього лише одну четверту від загальної кількості скарг щодо освіти. Здавалося б, небагато. Але невелика кількість скарг не означає відсутність порушень. Очевидно, це пов’язано із специфікою відносин між суб’єктами освітнього процесу. Батьки й діти певною мірою зацікавлені в лояльності вчителів. Крім того, існує проблема з фіксацією порушення”, – зауважив Сергій Сиротенко.
Так, результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні: 14% на уроках та 21% – на перервах.
При опитуванні учні зазначили, що самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%). Тільки 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською мовою.
“Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по Україні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі росія впливає на наших дітей, на формування мовних звичок”, – зазначив Сергій Сиротенко.
Заступник керівника Секретаріату Уповноваженого наголошує на необхідності прийняття Закону про внесення змін до деяких законів щодо використання мови у освітньому процесі (№13072): “Цей закон не є ідеальним і не вирішить всіх питань. Але він створить певні правові підстави для впливу і на батьків, і на дітей. Адже він чітко визначає, що є освітнім українськомовним середовищем, якою мовою повинні спілкуватися учасники освітнього процесу на території закладу освіти”.
Крім того, за словами Сергія Сиротенка, необхідно організувати системну роботу щодо правової та ціннісної просвіти як вчителів так і учнів, а також посилити контроль всередині системи освіти: “Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечувати та контролювати виконання працівниками закладу освіти організації освітнього процесу державною мовою. Він несе персональну відповідальність і має забезпечувати виконання мовного закону”.
