Знана дитяча письменниця, педагог Ольга Тимофеєва шукає меценатів, які б допомогли втілити її з сином мрію в життя. Ця мрія – навчально-методичний посібник «Скарби рідного краю». Знаєте таких чи самі хочете допомогти – на фото нижче дивіться реквізити.
Експертні відгуки про книжку
Навчально-методичний посібник «Скарби рідного краю» (автори О. О. Тимофеєва, І. В. Тимофеєв) вражає своїм змістом, обсягом, патріотичною спрямованістю, любов’ю до свого рідного краю, Батьківщини, України. Це своєрідна «Патріотична енциклопедія Закарпатського краю», спрямована на виховання найменших громадян – дітей дошкільного віку, майбутніх патріотів. Це національно-патріотичне кредо освітньо-виховного процесу сьогодення закладів дошкільної освіти.
Гортаючи сторінки посібника, бачиш як на них мимовільно і проникливо оживає поетично оспіваний відомим українським педагогом В. О. Сухомлинським «образ Батьківщини». Він, звертаючись до дітей писав: «Батьківщина – це твій дім, твоя колиска, це образ великої святині у твоєму серці. Це знання історії, це саме життя із долею Батьківщини, це вічно жива сила, що усотується з раннього дитинства в кров, у серце, в кожну твою клітинку як вічно живий рух народного духу, як народне безсмертя». Зауважу, що любов до Батьківщини започатковується з любові до рідної землі, батьківської хати, рідної стежини, яка веде дитину до пізнання безмежних багатств рідного Закарпатського краю.
Підготовлена сімейним дуетом патріотична енциклопедія національно-духовного виховання дітей повинна «побачити світ», бути опублікованою, дійти до кожної дитини, до кожної родини. За словами Ліни Костенко, те, що не зафіксоване в «Слові, пропадає назавжди», його ніби й не було минулому. Слово, ніби «перфокарта», на якій зафіксована історія.
Алла Богуш,
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член національної Академії педагогічних наук України.Лауреат державної премії в номінації «Дошкільна освіта»
В українському суспільстві патріотизм – одне з багатогранних явищ. Патріотизм викликає найрізноманітніші почуття та асоціації у наших громадян – від любові до неприйняття, від піклування до повної байдужості, від зачарованості до огиди.
Патріотизм може означати просто прив’язаність до певної місцини або спосіб життя і не потребує ніякої абстрактної ідеї. Існує безліч визначень цього поняття. Яке ж обрати? Досить складно виокремити одне, адже всі правильні. Відповідь дуже проста: кожний особисто повинен для себе обрати, сформулювати власне визначення, на власні очі побачити вияви патріотизму, на власне серце реалізувати дієві вчинки, які є підтвердженням своїх почуттів.
Український патріотизм як цілісне явище ще формується. І поки він загоює рани, залишені в спадок від радянського батога, та бореться з ожирінням, що викликане пряником – також радянським, в Україні підростає нове покоління.
Саме з цим молодим поколінням, з хлопчиками та дівчатками віку дитинства педагоги своєю працею доводять, що патріотами не народжуються, а стають. Все найкраще в нас, зокрема патріотизм, має особистісний початок. Турбота педагога полягає в тому, щоб знайти єдність думки, слова та дії в щоденному наповненні сенсом вічних цінностей, які віддзеркалюють любов до Батьківщини – збагачувати сенс таких понять як родина, краса, дружба, гідність, честь….В цих поняттях присутнє особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, до мови та традицій.
Виходить, що бути патріотом — означає до нестями любити свою землю, народ, своє коріння, традиції. Бути патріотом — значить любити життя, уміти прожити його гідно і цікаво, достойно йти вперед своєю дорогою. Бути патріотом – означає поважати себе, відповідати за свої вчинки, слова, поведінку, бо ти є представником своєї нації, ти – країна!
Саме такий емоційний вияв ми чуємо, коли дитина читає вірш:
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені, малому, крила.
То як же не любить мені тебе?!
І саме таку глибоку змістовну роботу демонструють педагоги Закарпаття, які об’єднали свої роздуми, методичні розробки та рекомендації щоденної праці з малими хлопчиками та дівчатами в питаннях патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у збірник з досвіду роботи «Скарби рідного краю».
Бути чи не бути патріотом – вирішувати кожному. Свій відповідальний особистісний вибір педагоги Закарпаття, автори збірника «Скарби рідного краю» зробили достойно. Вони презентують свої, милі серцю, куточки України – міста Ужгород, Мукачеве, Берегове, Хуст, Чоп та села Колочава, Жденієво, Велики Лази, Розівка, Вишково, Данилово та багато інших місць. Педагоги Закарпаття запрошують до взаємодії однодумців з Львівщини, Хмельниччини, Луганщини, Сумщини, Одещини, Київщини та інших регіонів. Лише справжні патріоти, об’єднавшись в єдине ціле, підносять культурний простір своєї держави, творять нову історію.
Ось так, виходить патріот – це не тільки той, хто говорить рідною мовою, не той, хто всюди кричить: «Я люблю свою країну», а ще й той, хто своїми вчинками виявляє свою любов до Батьківщини, хто виховує в собі переможне почуття гордості, той, чиє життя стає життям свого народу! Будемо сподіватися, що вогники патріотизму все більше розгорятимуться у серцях українців, що кожен буде впевнений у собі, у світле майбутнє, що ми разом зробимо все аби наші мрії стали реальністю!
З вдячністю за вашу вдумливу, кропітку та відповідальну роботу,
Тамара Піроженко,
завідувач лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України
Я дуже люблю поезію. Можливо тому, що такого Божого Дару не маю. Часто перечитую улюблені вірші. Із-поміж небагатьох поетів і поетес окремою частиною мого світосприймання є Ольга Тимофієва.
Коли отримала цю збірку “Скарби рідного краю”, була ще раз здивована багатогранністю таланту пані Ольги. Так дібрати методичні перлини, вибудувати в систему, подати з такою любов’ю до свого краю та України загалом, могла лише Людина, яка багата сама душевно і з радістю ділиться зі всіма цим багатством. Узявши до рук збірку, ще раз дивуєшся різноманіттю, можливостям і талантам українського народу.
Упевнена, що запропонований матеріал буде цікавим, корисним і новим не тільки для педагогів Закарпаття, але й для тих, хто щодня переймається вихованням патріотів і громадян України.
Катерина Крутій,
докт. пед. наук, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
Насамперед, щиро дякую укладачам збірника та всім авторам тематичних занять з дітьми у дитячому садку на тему «Рідний край». Дізналася багато цікавинок з подробицями про історію Закарпаття, .
Звісно, що у кожного села, міста, району чи області є своя історія. Одні населені пункти своїм корінням сягають у сиву давнину, інші з’явились на мапі України зовсім недавно. І це так важливо – знати історію свого краю. Бо саме з раннього дитинства починається плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів. Педагоги широко висвітлюють тему виховання поваги до національних звичаїв, бережливого ставлення до народних реліквій, інтересу до предметів закарпатського народного побуту, фольклору, толерантного ставлення до національностей, які населяють край.
Такі збірники занять дуже потрібні не тільки педагогам, але й батькам дітей (як інформаційний матеріал). Адже, кожна людина має знати історію місця свого народження і проживання, пишатися нею, шанобливо ставитись до родини, поважати народні традиції і звичаї, державну та рідну мову, національні цінності українського народу, а також цінності інших націй і народів. Впевнена, що активізація роботи з патріотичного виховання дітей у родині та дитячому садку сприятиме утвердженню в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; формуванню толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій.
Збірник «Скарби рідного краю» – це ще одна «родзинка» із скарбнички Закарпатських педагогів закладів дошкільної освіти.
Тамара Панасюк –
член Асоціації працівників дошкільної освіти, Заслужений працівник освіти України.
Є заходи дуже масштабні, показові. На них, перед зібраним натовпом, виголошують промови високоповажні гості, дають обіцянки можновладці, б’ють себе в груди представники громадськості та трудових колективів. Поруч продаються сувеніри: державні символи розтиражовані на горнятках, килимках для мишки, наплічниках, на всьому підряд. І можна безкінечно довго – до речі, я сама така, – ходити на всі ці зібрання, долучатися до процесів, які відбуваються в державі, отримувати задоволення від такої своєї приналежності, а потім йти в ресторан та спокійно собі обідати.
Але насправді цінним є те, що запало тобі в душу; змінило те, як ти думаєш, як відчуваєш; те, що заставило тремтіти твоє серце, наповнило сльозами вдячності твої очі; трансформувало структуру реальності. Справжні дієві заходи, вони камерні, родинні.
Любов до Батьківщини проникає тобі і в серці, і в розум з самих різних сторін, абсолютно незвичним, особливим способом: через пісню, вірш, казку, фільм. Це може бути рідне місто, батьківська хата, зоряне небо, пшеничне поле. Для когось це волошка, стрімка річка, розлогий дуб, для іншого – донечка у віночку чи син з автоматом. За цей образ зачепиться твоя доля, і ти навіки прикипиш до землі, що тебе породила.
Саме тому так важливо все те, що відбувається у дитинстві. Ніколи не знаєш, на що саме відгукнеться дитяче сердечко, яка з посіяних насінин дасть сходи. Збірка “Скарби рідного краю” наповнена тими мегаважливими зернятками, які виростають у любов до Батьківщини, нагадують нам, дорослим, про глибоке духовне наповнення, про нашу крилатість, і дають можливість передати ці почуття дітям. Сила-силенна віршиків, пісень, загадок, історій, тих життєвих орієнтирів, які не лише наповнять їхнє життя світлом та добром, але й убережуть від помилок, не дадуть перетворитися на перекотиполе.
Низький уклін усім, хто працював над цією чудовою збіркою.
Галина Щука,
доктор педагогічних наук, професор Закарпатського угорського інститут імені Ференца Ракоці ІІ
В умовах сьогодення для України надзвичайно важливим є завдання виховання в особистості любові до Батьківщини усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.
У силу своїх професійних обов’язків, працюючи багато років в музеї, мені неодноразово доводилось звертатись до музейної педагогіки, тобто до роботи з дітьми. Глибоко переконаний в тому, що для педагога разом з батьками важливим є формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. У цьому плані дошкільні заклади повинні забезпечити дітям емоційний комфорт.Дошкільний заклад повинен стати другим рідним домом, в якому б дитина себе добре почувала. Для того, щоб дитячий садочок допомагав вихованню патріотичних почуттів, життя дітей в ньому повинно бути насиченим, цікавим, таким, щоб запам’яталося надовго, стало системою радісних дитячих спогадів.
У цьому плані на перше місце виступають професійні навички педагога, вміння вихователя з повагою ставитись до кожної дитини, виявляти її найкращі риси і сприяти їх розвитку у процесі ігор, свят, цікавих занять. Збірка «Скарби рідного краю…» містить величезний, надзвичайно цікавий та корисний матеріал з досвіду дошкільного виховання на Закарпаття. На її сторінках навіть доросла людина може дізнатись для себе багато цікавинок з історії та традиційної народної культури краю.
Зібрані у збірнику заняття є яскравим прикладом того як за допомогою ілюстрацій, слайдів, відеофільмів, художніх творів, розповідей дорослих, фотографій, екскурсій, малювання, ігор-подорожей можна вирішувати поставлене завдання з патріотичного виховання. Дітей знайомлять із символікою країни, розповідають, що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн. Розповідають де і коли вони можуть їх побачити. Чимало занять присвячено ознайомленню з природою рідного краю. Тут акцент робиться на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти отримують уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, які квіти цвітуть на полях.
Окремо хотілось би відмітити, що пропонована збірка є також своєрідним посібником з традиційної народної культури краю. Тут можна почерпнути інформацію про народне вбрання та вишивку, дитячі іграшки, писанки, народні страви, такі традиційні для місцевого населення ремесла як гончарство і ковальство. Пропоновані матеріали є ще одним доказом багатства та різноманіття народного фольклору Закарпаття.
Вважаємо, що збірник «Скарби рідного краю…» стане настільною книгою для всіх тих, хто прагне виховувати у підростаючого покоління почуття гордості за свою державу, любить рідних та близьких людей.
Коцан Василь Васильович,
кандидат історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доцент кафедри археології, етнології та культурології Ужгородського національного університету
