Напередодні свята української мови і писемності звертаюся до українських митців.
Дорогі колеги-митці: танцівники, актори, режисери, постановники, письменники, музиканти, танцівники і особливо співаки – усі ті, хто сьогодні сяє на українському мистецькому Парнасі!
Чи задумувалися ви коли-небудь, чому ви народилися в Україні?
Чому ви, які досконало володієте англійською мовою і пишете свої пісні англійською, не народилися в Англії чи в Сполучених штатах? Чому ви, які досконало володієте російською мовою і пишете та співаєте пісні російською, не народилися в росії? Чому тут, в Україні? Чому на українській землі? Чому серед українців?
Я знаю багатьох із вас, хто вже відповів на це питання. Я закликаю задуматися й інших.. А поки що хочу нагадати, що протягом багатьох століть все українське в Україні заборонялося і на це видавалися спеціальні укази: заборонялося читати проповіді в церкві українською мовою. Заборонялося писати книжки українською мовою. Є указ, який забороняє друкувати для українських діток дитячі книжки українською мовою. Заборонялося театральне мистецтво українською мовою…
Натомість дозволялося створювати мистецтво російською мовою. І наші митці змушені були примножувати культурний спадок сусіднього народу.
Так, попри переслідування і заборони, ми все ж маємо митців-класиків, однак ви уявляєте, яке б було наше мистецтво, аби не було заборон? Ви уявляєте, яка пустеля утворилася на українській мистецькій ниві порівняно з іншими народами, які протягом століть, на відміну, від нас творили мовами своїх народів? Ви являєте обсяги їхнього культурного спадку, і обсяги нашого, увесь час забороненого?…
100 років тому наша країна проголосила незалежність. Українці отримали змогу творити українське мистецтво українською мовою. І стався творчий сплеск, творчий вибух. Це були шедеври світового рівня. Згадайте «Щедрик» Леонтовича…
Однак, так продовжувалося недовго. Як зараз росія намагається нас здолати, так і тоді росія ввела свої війська, уже не царські, а більшовицькі, і перемогла нас. А з часом розстріляла 30 тисяч найкращих представників української інтеліґенції: співаків, поетів, прозаїків, композиторів, акторів – усіх тих, хто міг прославити Україну на весь світ.
Ви уявляєте, яка вирва утворилася в українському мистецтві і примножила оту пустелю, яка вже у нас була штучно створена?
Сьогодні ми живемо в незалежній Україні. Сьогодні нас уже ніхто не переслідує за українське слово, українське мистецтво. Чому ж і досі багато хто з вас творить своє мистецтво мовою сусіднього народу?
Колись настане день, коли ми прийдемо на суд до Творця. Я прошу вас уже сьогодні задуматися над відповіддю, коли Господь вас запитає: «Я для чого дав тобі талант і народив тебе на українській землі? Я для чого посилав тебе до українців?»…
