АПАУ сподівається на конструктивний діалог з владою та спільне вирішення назрілих питань

Аптеки й аптечні мережі в Україні сьогодні працюють і розвиваються відповідно до вимог часу та запиту громадян. Ними підтримуються всі урядові програми, вони створюють і втілюють в життя власні соціальні проекти, у них є досвід, репутація, сформовані колективи досвідчених провізорів та фармацевтів.

Разом з тим, вже традиційно, наше суспільство, в усіх бідах, які відбуваються у фармацевтичній галузі, звинувачує саме аптечні заклади. Ціни піднялися на ліки – питання до аптек, ліки не постачаються вчасно – питання до аптек, та чи інша державні програми не працюють через відсутність, наприклад, фінансування, знову ж таки, хто винен – аптеки. Прагнення нової влади внести реальні і суттєві зміни в усі сфери нашого життя – вселяють надію. Але чи прислуховуються вже сьогодні нові реформатори до тих, хто займається аптечною справою професійно, чи намічені перші кроки співпраці, які питання у вітчизняних аптекарів на часі, на що вони сподіваються і чим нині живуть – про це в розмові з директором Аптечної професійної асоціації України, професором, доктором фармацевтичних наук Володимиром Руденком.

 

Володимире Васильовичу, нещодавно на сайті Аптечної професійної асоціації України опубліковано відкритий лист АПАУ до голови  Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького щодо налагодження діалогу стосовно підготовки змін до законодавства у сфері охорони здоров’я. Про які зміни йде мова?

– Почну з того, що ГС «АПАУ» є найбільшим в Україні професійним об’єднанням аптек та аптечних мереж.

Ми співпрацюємо з державними органами та організаціями у сфері аналізу і розробки рекомендацій стосовно нових проектів законів, інших нормативно-правових актів, змін та доповнень до чинного законодавства, що стосуються порядку ліцензування, усіх аспектів обігу лікарських засобів та супутніх товарів, що можуть реалізовуватися через аптечні заклади, організовуємо та проводить круг­лі столи, зустрічі з представниками органів державної влади з метою розгляду питань, що виникають у суб’єктів господарювання при веденні господарської діяльності, тощо.

Наразі АПАУ окреслені актуальні та спірні питання, які виникають на фармацевтичному ринку й  потребують обговорення.

Саме з метою підготовки якісних узгоджених змін до законодавства та подальшої діяльності аптечних закладів ми пропонуємо провести круглий стіл за участю членів Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, представників Міністерства охорони здоров’я України та членів Аптечної професійної асоціації України.

Аби був результат – треба діяти спільно. АПАУ завжди підтримує мудрі, цікаві пропозиції з боку влади, сподіваємося, і вона нарешті готова почути нас. Розмова ця необхідна ще й тому, що останнім часом дуже багато звернень посипалося на адресу Президента, Уряду, того ж таки Комітету. І не всі вони є достатнього аргументованими, мають сенс, тому нам важливо бути почутими саме зараз.

– А що на Вашу думку, як людини з великим досвідом,  нині найбільше турбує аптечний сектор? На чому хотіли б акцентувати увагу в розмові з представниками влади?

Перш за все, є питання до закону «Про лікарські засоби». Так, чинна редакція діє ще з 1996 року з багатьма доповненнями й змінами. Дійсно, на часі внести деякі нові зміни, не дивлячись на те, що закон працюючий. Тобто, питання його оновлення якраз актуальне.

До речі, варто зазначити, що АПАУ, приймала участь  у робочих групах, які працювали над новою редакцією цього законопроекту. Нами було внесено багато суттєвих поправок,  пропозицій. Якщо буде створена нова група, то радо попрацюємо і в ній, бо маємо  що запропонувати й цього разу.

А взагалі, якщо говорити про законодавчу базу в цілому, то неважливо насправді  скільки в нашій країні буде прийнято нових законів або підзаконних актів, які сфери вони зачіпатимуть. Головне, щоб всі ці закони працювали й держава була головним контролером  щодо їх виконання.

– Ви згадали про звернення на адресу влади, які стосуються питань фармацевтичної галузі. Окремі з них оприлюднені. І в них багато говориться про аптечні монополії та їх вплив на формування цін на лікарські засоби.

Давайте розділимо питання про монополії та формування ціни на різні частини.

Щодо монополій. Так, останні роки, дійсно відмічається незначне збільшення долі мережевих аптек.

На сьогодні в Україні налічується біля 21 тисячі аптек та аптечних пунктів. Найбільша аптечна мережа займає 4% ринку від загальної кількості аптек і 15 % від загального товарообороту. ТОП-3 аптечних мереж займає 11% від загальної кількості аптек і 28% від загального товарообороту, ТОП-10 – 40% і відповідно – 22%, ТОП-100 – 75% від загальної кількості аптек і 42% від загального товарообороту.

Одним словом, предмету демонополізації просто не існує. Вона є надуманою.

У той же час, доля оптових поставок першої трійки дистриб’юторів лікарських засобів досягла 85%. ТОВ «БаДМ» – 38%, Компанія «Оптіма-Фарм, ЛТД» – 32%, ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» – 15%.

Тепер про ціни на лікарські засоби. Чітку відповідь на дане питання було дано ще  від початку роботи програми «Доступні ліки». В Україні тоді вперше впроваджено систему референтного ціноутворення. Це той випадок, коли Міністерство охорони здоров’я, шляхом порівняння цін в п’яти референтних країнах, встановлює граничні ціни для виробника, які визначаються за певною формулою і не мають бути більшими, ніж є в референтних країнах.

Після  впровадження такої системи ціноутворення виробниками лікарських засобів були знижені ціни від 5 до 70%, у той час, як роздрібна націнка аптеки залишається фіксованою до 15%.

Днями вийшов наказ МОЗ № 2072, який затверджує Реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти.  І що ми бачимо? Так, на деякі лікарські препарати переліку, наприклад,  діазепам, референтна ціна складає 4, 25 грн. за ампулу, в той час, як наразі поставляється за ціною 45, 28 грн. Морфін у реєстрі 6, 72 грн. за ампулу, поставляється за ціною 60, 84. Фентаніл в реєстрі 4, 47 грн., наразі – 64, 62. Тобто, ціна постачальника різниться в 10 разів, і аптека в цьому взагалі участі не бере.

Я думаю, що такі приклади, ставлять крапку у питанні, хто диктує ціну на ліки в країні. Ціни залежать від виробника.

А взагалі, хочеться відмітити, що середня роздрібна націнка в аптеках, протягом кількох останніх років, не перевищує 19% , і аптеки серйозно конкурують одна з одною.

Також ще хочу спинитися на двох важливих питаннях, які сьогодні обговорюються, щодо впливу на ціни на лікарські засоби. Це маркетинг і реклама.

В Україні зареєстровано дуже багато лікарських засобів з однією діючою речовиною (аналогів) різних виробників: панкреатин – 36, ібупрофен – 65, парацетамол – 36, діклофенак – 106, амброксол – 47, натрію хлорид – 57, цефтріаксон – 53, сілденафіл – 118, і т.д. Аптека фізично не може поставити на полицю всі ці ліки, а отже задовольнити вимоги всіх їх виробників.  Найпопулярніші лікарські засоби продовжують виготовлятися виробниками, збільшуючи їх асортимент, хоча деякі препарати аптека взагалі не може закупити для пацієнтів, внаслідок їх відсутності на ринку України. Отже, в своїй більшості, укладення маркетингових угод ініціюється саме виробниками, так як вони є інструментом їх конкуренції між собою.

Це я до того, що систему стимулювання продажів власних лікарських засобів шляхом проведення певних маркетингових дій серед лікарів, фармацевтів та аптек, створили виключно виробники для просування своїх генеричних препаратів.

Сьогодні у ЗМІ різними спікерами озвучуються різні цифри щодо оплати таких послуг. Це і тридцять, і сорок, і п’ятдесят відсотків.

З метою уникнення будь-яких маніпулювань щодо маркетингу, у 2018 році Антимонопольний комітет України надавав Міністерству охорони здоров’я обов’язкові до розгляду рекомендації щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів зі встановлення чітких і прозорих правил промоції та маркетингу лікарських засобів для всіх учасників ринку. До цього часу такі правила не розроблені, хоча в деяких випадках є необхідними.

Ми пропонували виробникам знизити ціни на 40% так званого маркетингу і продавати свої ліки без цієї надбавки. Впевнені, що препарати з такою знижкою будуть конкурентноспроможними.

Також слід звернути увагу ще на один важливий чинник, який значною мірою впливає на ціну виробника, але про який опоненти чомусь також замовчують.

За інформацією аналітичних компаній, витрати виробників ліків в Україні на рекламу у 2017 році склали більше 607 млн. дол. США. У 2018 році інвестиції в рекламу лікарських засобів зросли ще на 53%. Тобто, можна зробити висновок, що виробники за рахунок реклами лікарських засобів збільшили їх вартість приблизно до 25% (при тому, що у 2017 році в Україні було реалізовано лікарських засобів на суму більше 2,6 млрд. дол. США).

Отже, гадаю, варто переглянути механізм та порядок реклами лікарських засобів, що також суттєво вплине на їх вартість.

Зазначу, що наша асоціація, з метою зменшення цін на лікарські засоби, пропонує  на весь Національний перелік основних ліків, а це майже п’ять тисяч найменувань, запровадити референтне ціноутворення за прикладом програми «Доступні ліки», розширити перелік лікарських засобів, які приймають участь у програмі реімбурсації, збільшити кількість нозологій.

Попередній МОЗ щодо зазначених вище питань такі зміни напрацьовував, але не довів їх до логічного завершення. Головне тепер і далі рухатися в цьому напрямку, бо всі ці кроки призведуть в кінцевому результаті до здешевлення ліків.

– Прокоментуйте, будь ласка, зміни в законодавстві щодо впровадження РРО. Треба сказати, що думки в суспільстві з цього приводу різняться.

– Наша асоціація є членом Української Ради Бізнесу, яка й була ініціатором внесення таких змін. Ми  підтримуємо дані нововведення, особливо при реалізації лікарських засобів, аби всі суб’єкти господарювання, незалежно від того, ТОВ це чи ФОП, працювали в однакових умовах і всі однаково сплачували податки. При цьому, хочу наголосити, що АПАУ не проти малого бізнесу.

– Володимире Васильовичу днями у ЗМІ з’явилася інформація щодо створення робочої групи з подальшого вдосконалення українського законодавства в сфері обігу лікарських засобів. АПАУ отримала запрошення ввійти до її складу? Якщо так, то над чим вже вдалося попрацювати, які плани роботи намітили?

– Так, дійсно, нещодавно під головуванням радника міністра охорони здоров’я відбулося перше засідання  в МОЗ цієї робочої групи, де були присутні й представники АПАУ.

Основне питання, на якому зроблено особливий акцент, це виконання програми Президента й Уряду щодо дерегуляції фармгалузі та затвердження програми діяльності.  Мова йшла й про імплементацію європейських директив, розробку належної аптечної практики, прийняття законопроекту «Про лікарські засоби» тощо.

Щодо дерегуляції та імплементації європейських директив та закону про лікарські засоби. Ми їх підтримуємо. І я неодноразово на цьому наголошував.  А на питанні розробки належної практики   та інших питаннях зупинюся більш детальніше.

Як показує досвід ЄС, належна аптечна практика (НАП, GРP) – це рекомендовані, але не обов’язкові стандарти діяльності аптек в країнах ЄС.

Належна аптечна практика – сукупність правил з роздрібної реалізації лікарських засобів, їх зберігання, контролю якості, виготовлення в умова аптек, відпуску, раціонального використання та економічної доступності в інтересах пацієнтів, дотримання яких забезпечує якість лікарських засобів на всіх етапах їх закупівлі, виготовлення, збереження та роздрібної реалізації. А також передбачає  реалізацію відповідального самолікування. В настанові «Належна аптечна практика: стандарти якості аптечних послуг», яка затверджена наказом МОЗ №445 від 30.05.2013 року, не встановлюється національних стандартів щодо впровадження такої практики. Ці стандарти, на мою думку,  значною мірою вже встановлені діючими нормативними документами – ліцензійними умовами, наказами та розпорядженнями МОЗ, інших державних органів. Тобто, мабуть, просто необхідно оновити цей наказ з посиланням на вже діючі розпорядження і документи МОЗ, а ті, що неефективні, вилучити, або внести зміни до них. Чи, як варіант,  за допомогою професійних організацій та асоціацій відпрацювати перелік СОПів (стандартні операційні процедури) для кожного аптечного закладу країни з метою імплементації GРP.

Щодо акредитації аптек, як закладів охорони здоров’я.  Свою негативну оцінку таким ініціативам АПАУ вже давала. Очевидно ж, що це чергова корупційна годівниця, яка не вписується в загальну ідею дерегуляційної реформи. Тим більше, що останнім часом, про малу ефективність і наявність корупційної складової територіальних підрозділів контролюючих служб, не говорить тільки лінивий.

– Зараз піднімається питання щодо професійної освіти та якості підготовки  фахівців, які працюють в аптеках. Ви тут бачите певні проблеми?

Вузів для навчання фахівців, які б в майбутньому працювали в аптеках, на мій погляд, в Україні є достатньо. Про їх рівень, матеріальну базу, викладачів наразі не готовий говорити, так як не вивчав цю проблематику.

Стосовно якості підготовки, то тут кожен такий заклад отримав відповідну ліцензію, а отже кожен індивідуально і має відповідати певним ліцензійним умовам. Питання стосується більше  Міністерства освіти і науки України, яке має все це контролювати.

Недоречною є і дискусія щодо дистанційної форми навчання, адже така форма існує в багатьох країнах Європи. А от долю заочної форми освіти, як елементу дистанційної форми, мають вирішити спільно МОЗ і МОН. Потрібно нарешті  визначити, хто має право таким чином здобувати освіту, та поставити в цьому питанні крапку.

Нині активно впроваджується система E-Health (електронна система охорони здоров’я). Чи готові аптеки до участі в цій програмі?

– Одним із пріоритетів нової влади є створення електронної Е-країни, тобто мінімізації участі фізичної особи у відносинах з державою. Певні кроки в цьому напрямку вже зроблені або робляться. Для нас позитивним тут є впровадження електронного рецепта, який в цьому році почав працювати в програмі «Доступні ліки». На жаль, можу констатувати, що  НСЗУ та АІСами не вирішено ще ряд «дитячих хвороб», але, попри все, за цим майбутнє. Аптеки мають бажання долучитися до E-Health. А це і отримання ліцензії, і договірні відносини з лікарняними закладами, НСЗУ, пілотний проект з 2D-кодування ліків тощо.

Наразі багато розмов щодо відпуску лікарських засобів (Rx) без рецепта лікаря.  Лікарі не хочуть виписувати, а фармацевти, аби уникнути конфліктних ситуацій з пацієнтами, їх не завжди вимагають.  Ми пропонуємо якнайшвидше внести зміни до наказу №360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків» та зобов’язати лікарів виписувати рецепти на такі препарати в електронній формі, а аптекарів – відпускати ліки за такими рецептами.

І найголовніше – таку форму Е-рецепта потрібно впровадити вже найближчим часом, наприклад, в 2020 році. Почати поетапно з препаратів предметно-кількісного обліку та кодеїновмісних тощо.

– Окрім вирішення  проблем  озвучених під час розмови, АПАУ вже традиційно розпочала підготовку до Аптечного Саміту України – 2019. Якій основній темі буде присвячено цьогорічний захід ?

– Я вже говорив, що курс Президента та  Уряду нині спрямовані на спрощення і дерегулювання. А фармацевтична діяльність – в трійці найбільш зарегульованих галузей в Україні. Хочемо поділитися своїми думками щодо цього, почути думки про ціни, монополії та інше. Тому запрошуємо до нашої розмови всіх – нову владу, учасників фармацевтичного ринку. Слоган ГС «АПАУ» – сила в єдності. Тож хай ці слова стануть об’єднуючими у вирішенні назрілих проблем і для всіх учасників  цьогорічного Аптечного Саміту.

 

 

 

 

 

 

 

Журналіст, письменник, громадський діяч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *