Телефонний дзвінок чоловікові.
– Слухаю вас.
– Здраствуйтє.
– Добрий день. А ви мені що, з російської федерації дзвоните?
– Нєт, пачєму ета.
– Бо інакше б ви зі мною розмовляли українською.
– Нєт, я із Украіни. Я ваш участковий
– А, поліція. Вчора вже один кричав: «Ложісь, Бандєра», то де він тепер?
– Ееее, вибачте, я ваш дільничний, планова перевірка зберігання зброї…
Через деякий час по тому, дивлюся, на моєму телефоні невідомий пропущений виклик. Перенабираю.
– Добрий день, у мене пропущений дзвінок від вас.
– Добрий день, я ваш дільничний, я вже з вашим чоловіком поговорив.
– Зрозуміло, до побачення.
– До побачення.
Не соромтеся вимагати у спілкуванні з вами українську мову. Пройде час і вони забудуть, що на цій землі звучала чужинська.
