1. Книжка – це ідеальний співрозмовник. Багато про що розкаже, але при тому не лізтиме у душу із зайвими запитаннями й повчаннями.
2. Книжка – це дороговказ. Не кожна книжка стає світлом в кінцю нашого персонального тунелю, але йти до нього значно легше, коли прочитав, що десь там є ті, хто з цього тунелю таки вийшов.
3. Книжка – це зброя. Можна відбиватися від супротивника прочитаними фактами. А можна – банально, книжкою – по голові. Якщо це тлумачний словник чи п’ятдесят томів Івана Яковича, то буде важка зброя.4. Книжка – це машина часу. І не лише тому, що завдяки їй можна пережити сто разів хоч битву під Берестечком, хоч в’їзд Богдана Хмельницького в Київ на білому коні, але ще й тому, що читання змушує час прискорюватися. Бо як інакше пояснити феномен “сів почитати перед сном – о, вже сонце сходить”. Не кажучи вже про класичне “о, ні, це була моя зупинка, а-а-а-а-а-а-а, зупиніть”.
5. Книжка – це психолог. А також валеріанка, м’ятні краплі і хто там що ще п’є для заспокоєння. Якщо ви хоча б раз стояли в черзі в “Ощадбанку” чи на “Укрпошті” і при тому читали, то в курсі, як ефективно книжка береже ваші нерви.
6. Книжка – це ширма. Нею завжди можна відгородитися від нецікавих людей. Відгородитися – як в переносному, так і прямому сенсі. Кому не подобається твоя книжка, хай візьме й відгородиться своєю. І всі житимуть довго й щасливо. Особливо – інтроверти )
7. Книжка – це не форма, а зміст. Але зміст цей насправді не в ній, а в тобі. Неважливо, скільки книжок прочитано. Важливо, скільки з них виявилися саме твоїми.
І хоча неможливо прочитати усі книжки, це аж ніяк не привід не читати зовсім )
Із Всесвітнім днем книги й авторського права.
