Нещодавно канал “1+1” розпочав трансляцію серіалу “У неділю рано зілля копала” і я повелася на цю назву, як мала дитина. В пам’яті одразу ж спливали відомі твори та імена: пісня про Гриця, повість Ольги Кобилянської, опера Віталія Кирейка, Маруся Чурай, Михайло Старицький, Григорій Бораковський, Степан Руданський, Ліна Костенко… Я не охоча до серіалів, але український продукт мене цікавить і я намагаюся переглянути наші новинки. Перша ж серія цього серіалу мене так розчарувала, що інші серії я і дивитися не буду, бо з українського сюжету із багатою літературною історією, зробили нудятину для “саатєчественников из стран СНГ”, де вихолощено все українське, щоб воно не мозолило очі.

Дія відбувається в селі на Чернігівщині “в пяті часах от Кієва”, куди на початку 90-х приїздить аспірант-філолог Максим та його студентка Люба – “сабіратєлі фолькльора”. З фольклором було туго. Не тільки тому, що їм співали пісні на слова відомих поетів, а не старовинні народні, а тому, що ім’я цих поетів – Пушкін і Лєрмонтов. А співати “Буря мглою небо кроет” бабусь навчила їхня “бабушка”, бо хіба ж в українській хаті поруч з образами “Кобзар” тримали? Ні,на думку творців фільму – тільки томи Пушкіна і Лєрмонтова, тому навчити , наприклад, пісні «Тече вода з-під явора» “бабушка” просто не могла! На все село тільки одна бабця заспівала українською пісню про голубку, яка і стала треком до фільму.

Назва і трек – ось і все що там є українського. І це ніякий не ф’южн, не якийсь особливий авторський погляд, не перенесення дії в інший час і простір. Це знущання! Бо перенести дію можна і в африканське село, чи китайське. Але в такому випадку ніхто з героїв не буде стверджувати, що пісню “Буря мглою небо кроет” навчила “бабушка”. А в українському селі – запросто! Бо все просто – автори, мабуть, сподіваються продати стрічку в СНД, а там “нє поймут”, не придбають…

Я не проти Пушкіна і Лєрмонтова, але навіщо спотворювати? Перенесіть дію в російське село і все буде хоча б чесно! Навіщо цей несмак прикривати українським наративом, а українців при цьому вважати другорядними глядачами, приманити нас назвою і підсунути отаке? Сцена в клубі, прикрашеному цирковими прапорцями, де артисти, під час обрядових дій, дивно одягнені в незрозумілі кофти – просто вбиває! Уявляю, як художник по костюмах намучився, щоб і натяку на українську автентику не лишилося!

Списати на низький професіоналізм творців не можна, бо циганська тема розкрита чудово: звичаї, циганська мова, костюми, атмосфера табору – все як треба. От тільки живуть там “славянє” і “циганє”, а українців там немає. І це не на Інтері, а на Плюсах! Почуваюся одуреною. Сумно і прикро. Сподіваюся, що серіал відзнято хоча б не державним коштом…