Вкотре про щирих патріотів. Не хочу використовувати лапок в слові патріот, хоча писатиму про тих, хто толерує справжніх ворогів України. От такий український парадокс. Раніше нагадував, як у 1999 році частина патріотів підтримала спочатку Є.Марчука, а в другому турі Л.Кучму, чия перемога загнала українців в стійло олігархічного режиму. Сьогодні пригадався ще один гріх частини щирих патріотів. Його ім’я – Леонід Кравчук.

В 1991 році на президентські вибори вийшли два рейтингові кандидати: Л.Кравчук від компартноменклатури та В’ячеслав Чорновіл від Народного Руху України. Партноменклатура вже проголосувала за незалежність від єльцинської Росії і готувалася закріпити владу у своїх руках. Їм заважав лише В.Чорновіл і Рух. І от було прийнято рішення «допомогти» патріотам поборотися проти В.Чорновола і не допустити його входження до другого туру виборів.

Всупереч рішенню Руху, для участі у виборах виставляють свої кандидатури І.Юхновський, за яким тоді стояв Л.Кучма та Л.Лук’яненко, котрого підтримувала частина дисидентів та української діаспори. Іноді складалося враження (і не лише у мене), що на зустрічах з виборцями ці кандидати агітують не за себе і свої програми, а проти В.Чорновола. В результаті голоси патріотів було успішно розпорошено і Л.Кравчук виграв в першому турі. Друге місце посів Чорновіл, який отримав голосів у п’ять разів більше за Л. Лук’яненка і в двадцять разів більше за І. Юхновського. 

Так президентом стала людина, яка невдовзі розпочне процес обеззброєння України, дикої прихватизації загальнонародної власності та заморозить комуністичний парламент замість негайно його розпустити і провести нові парламентські вибори одразу після здобуття незалежності.

Але справжнім «подвигом» патріотів стало навіть не це. Вже знаючи ціну Кравчукові та відчувши на собі його антидержавний стиль і методи, патріоти перевершили самі себе після поразки Кравчука і перемоги Кучми у 1994 році. На довиборах у парламент цього ж року вони….. підтримали свого колишнього ворога – Л.Кравчука. Жодна патріотична партія окрім УКРП Степана Хмари не висунула свого кандидата по Теребовлянському виборчому округу і це дозволило Кравчукові повернутися у політичне життя. Згодом він наробить ще чимало лиха українцям разом із Суркісами-Медведчуками в СДПУ(о), а згодом на підтанцьовках у Кучми. І все це завдячуючи щирим українським патріотам.

Тому, я не дивуюся впертості тих, хто всупереч здоровому глузду та інстинкту самозбереження тягне руку за Порошенка.

Від Андрій Ніцой

директор Центру стратегічних розробок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *