– Ти купила квартиру за свої кошти?
– Так.
– Що, ніхто-ніхто тобі не допоміг?
– Ніхто.
Нещодавно познайомилась з однією дівчиною. І, відверто кажучи, її історія змусила задуматись над тим, наскільки я лінива)))
Справді, нити про малі зарплати та складну економічну ситуацію в країні значно легше, аніж просто брати і працювати, наполегливо та цілеспрямовано.Олена приїхала до Києва з невеличкого містечка, вивчилась та почала знімати житло. Звісно, вона мріяла про власну квартиру. Однак багато молодих дівчат замість того, щоб сконцентруватись на роботі та зароблянні коштів, займаються пошуками хлопців з власним житлом. І це – правда, як би це не заперечували феміністки)))
Поки дівчата міряли рожеві окуляри, Олена жила в сірих буднях, поки танцювали на дискотеках, Олена працювала на двох роботах. Поки одні необдумано витрачали кошти на нові речі та взуття, Олена вміло планувала свій бюджет та не купувала нічого зайвого – відкладала.
Маленькими кроками до здійснення мрій… Чи не простіше сидіти на місці, лускати насіння та клясти владу???
Ми всі любимо скорочені історії успіху. Ось так: працював касиром і тут – бац! – уже засновник всесвітньовідомої фірми. Ми забуваємо про те, що справжні історії успіху – це щоденна клопітка робота. І ця боротьба за краще майбутнє насправді триває роками. Цеглина за цеглиною, рядочок за рядочком – і мрія втілюється в життя.
В свої 30 з хвостиком Олена уже самотужки купила квартиру в центрі міста, у планах – відкрити свій невеличкий бізнес. І я впевнена, що у неї все вийде.
Успіх приходить до працьовитих. Не забуваймо про це)))
