Моя хороша знайома вже більше семи років працює в столичному Інтернет-магазині. Я кілька разів була в неї в офісі і чула, що всі працівники приймають телефонні дзвінки російською мовою.
Олена розповіла, що це – вимога керівництва. За її словами, колектив піднімав тему мовного врегулювання, однак шеф був категоричним: лише російська, бо так хочуть клієнти.
– До вас же телефонують і україномовні! – обурилась я.
А ось і ні. Правда не сподобається: українською мовою спілкується лише… 15 відсотків клієнтів. Це не статистика, а її багаторічний досвід. Тобто, 85 % російськомовних клієнтів звичайного Інтернет-магазину – це наша реальність.
Олені телефонують люди з різних куточків України, яких об’єднує… російська мова.
– А є ті, хто вимагає української мови?
– Є. Мабуть, один відсоток…
– Один… А як же клієнти з Західної України? Вони не вимагають української?
– Вони чують мою російську і ПОЧИНАЮТЬ нею говорити. У них це погано виходить, тому я продовжую діалог українською. Вони радіють.
Задумайтеся: україномовні люди зі Львова, Луцька, Вінниці переходять на російську мову, бо нею спілкується якийсь там менеджер з Києва. Не вимагають, не просять, а переходять на російську. Та хай йому грець, не вимагайте, то самі спілкуйтеся рідною мовою, не соромте себе!!!
Одного разу в офісі працювала подруга Олени. Вона приймала телефонні дзвінки лише українською. Не вельми літературною, бував і суржик. І що б ви думали? Клієнти із Києва, Харкова та Одеси ВИМАГАЛИ покликати російськомовного менеджера. Ось так! Вони вимагали, а не переходили на українську.
Знаєте, після цієї розмови мені стало дуже сумно… Україна і досі російськомовна. Нічого не змінилося. Звісно, ми знаємо випадки, коли російськомовні публічні люди перейшли на українську. Але це така крапля в морі…
Вийдіть і послухайте, якою мовою говорить вулиця. Вийдіть і послухайте, як україномовні переходять на російську. Повага. Чому нам, українцям, її так не вистачає???
Погоджуюсь з автором. Дуже часто доводиться чути про добровільний не змушуючий перехід на рос. мову. Можливо якраз це через цю милозвучність? , недостатню агресивність мови? бо фонетика рос. мови наступально-агресивна, оборонна, а українська – милозвучна, лагідна, інфантильна, можливо в цьому закладена проблема? наприклад, проведіть експеримент, полайтеся з рос.мовним (без матюків) і ви програєте, тому що українська мова в сучасній фонетиці не є войовничою, агрессивною мовою… у плані захисту вона не конкурентна рос. мові… дуже шкода, що ніхто не робить ніяких дослідів по цій тематиці, а перекладають на історію, тощо…