Моя хороша знайома вже більше семи років працює в столичному Інтернет-магазині. Я кілька разів була в неї в офісі і чула, що всі працівники приймають телефонні дзвінки російською мовою.

Олена розповіла, що це – вимога керівництва. За її словами, колектив піднімав тему мовного врегулювання, однак шеф був категоричним: лише російська, бо так хочуть клієнти.
– До вас же телефонують і україномовні! – обурилась я.

А ось і ні. Правда не сподобається: українською мовою спілкується лише… 15 відсотків клієнтів. Це не статистика, а її багаторічний досвід. Тобто, 85 % російськомовних клієнтів звичайного Інтернет-магазину – це наша реальність.

Олені телефонують люди з різних куточків України, яких об’єднує… російська мова.

– А є ті, хто вимагає української мови?

– Є. Мабуть, один відсоток…

– Один… А як же клієнти з Західної України? Вони не вимагають української?

– Вони чують мою російську і ПОЧИНАЮТЬ нею говорити. У них це погано виходить, тому я продовжую діалог українською. Вони радіють.

Задумайтеся: україномовні люди зі Львова, Луцька, Вінниці переходять на російську мову, бо нею спілкується якийсь там менеджер з Києва. Не вимагають, не просять, а переходять на російську. Та хай йому грець, не вимагайте, то самі спілкуйтеся рідною мовою, не соромте себе!!!

Одного разу в офісі працювала подруга Олени. Вона приймала телефонні дзвінки лише українською. Не вельми літературною, бував і суржик. І що б ви думали? Клієнти із Києва, Харкова та Одеси ВИМАГАЛИ покликати російськомовного менеджера. Ось так! Вони вимагали, а не переходили на українську.

Знаєте, після цієї розмови мені стало дуже сумно… Україна і досі російськомовна. Нічого не змінилося. Звісно, ми знаємо випадки, коли російськомовні публічні люди перейшли на українську. Але це така крапля в морі…

Вийдіть і послухайте, якою мовою говорить вулиця. Вийдіть і послухайте, як україномовні переходять на російську. Повага. Чому нам, українцям, її так не вистачає???

 

Від Наталія Ціжман

журналіст, м. Київ

Один коментар до “Сумна правда про українську мову, яку варто знати кожному”
  1. Погоджуюсь з автором. Дуже часто доводиться чути про добровільний не змушуючий перехід на рос. мову. Можливо якраз це через цю милозвучність? , недостатню агресивність мови? бо фонетика рос. мови наступально-агресивна, оборонна, а українська – милозвучна, лагідна, інфантильна, можливо в цьому закладена проблема? наприклад, проведіть експеримент, полайтеся з рос.мовним (без матюків) і ви програєте, тому що українська мова в сучасній фонетиці не є войовничою, агрессивною мовою… у плані захисту вона не конкурентна рос. мові… дуже шкода, що ніхто не робить ніяких дослідів по цій тематиці, а перекладають на історію, тощо…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.