Активно творити світ

Селище Чупахівка, що має свою понад чотирьохсотлітню історію, розкинулось по берегах тихесенької річки Ташань, яка бере свій початок за Довжиком на Сумщині й зливаючись з посестрою Грунню несе свої води до самого Дніпра. Віками живуть тут працьовиті люди, що славились на увесь край виробництвом цукру чи рукоділлям, як знаменита на увесь світ колекція старовини родини Шабельських. Немає нині цукрового заводу. Життя внесло свої корективи у злагоджений ритм, вимагає пошуків розв’язання проблем у складному водовороті буднів… І добре, що є в цій об’єднаній нині громаді, яскраві, талановиті активні люди.

Раїса Володимирівна Завгородня народилась 20 січня 1964 року в мальовничому Духовничому, що поруч Чупахівки.А коріння її роду в сусідньому Козачому Яру – чарівному поселенні здоровців, яке, на жаль, зникло з карти України.Росла Рая четвертою дитиною в роботящій сім’ї Резніченка Володимира Павловича та  Пелагеї Онуфріївни (з роду Байстрюченків). Дитинство Раїси  хоча і було важким, як у більшості її ровесників, але цікавим.Бо росла в любові батьків, старших сестер Ніни та Світлани  та двох тіток по матері: Анастасії та Марії – в розкішному первинному буйноцвітті природи рідного краю, який вона любить всіма клітинами організму.

Після передчасної втрати однієї  зі  старших дівчаток – Любові  батьки наважились на п’яту дитину. І на світ з’явилась найменшенька – Валя, яку плекали вже всі  три сестрички. Мабуть, і тому виросла вона доброю і чуйною людиною, працює сільським фельдшером і завдяки їй – фельдшеру ФАПу Валентині Мельник(в заміжжі) тримаються нині села Лантратівка і Духовниче.

Вчилася Раїса в Духовничанській початковій школі(перша вчителька Кужель К.Ю.), а згодом пішки ходила в Лантратівську восьмирічку. А закінчувати десятирічку довелось в Охтирській школі-інтернаті.Тут справжні педагоги прищепили їй вічні житейські мудрощі, любов до людей, талант жити у гармонії з природою.

Вирішила (під впливом педагогів, які запали в юне серце) обрати собі професію вчителя. Закінчила спочатку 1985 року  Лебединське педагогічне училище, а 1991 року здобула і вищу освіту в  Луганському педагогічному  інституті.

Понад тридцять вісім  років сумлінно і з душею працювала вона в Чупахівській середній школі, за що люблять і шанують її в громаді.Скільки незабутніх заходів провела вона в селищі, її голос закарбувався в душі багатьох вдячних односельців.Сама, чи в співдружності з місцевим ентузіастом культури М.М. Пихтіним – заслуженим працівником культури УРСР, іншими активними людьми-однодумцями.

І зараз, коли вимушено(перенесла важку хворобу і постійно потребує лікарського нагляду) перебуває на заслуженому відпочинку, йдуть до неї за професійною і людською порадою ровесниці та молоді жінки, дівчатка, колишні вихованці…

Я співпрацюю з пані Раїсою вже теж добрих три десятки років. Під її «натиском» приймав у Києві по два залізничних вагони й  автобуси зі школярами та батьками, водив екскурсії столицею, привозив цікавих людей в Чупахівку, допомагав і допомагаю, в міру сил, і понині…

Професійно готувала вона учасниць-конкурсанток на наші: Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Майбутнє України – діти!» та Міжнародний фестиваль культури «Гребінчині вечорниці» тощо.

За багаторічну творчу доброчинну діяльність у справі морального, естетичного, патріотичного виховання дітей та молоді відзначена медаллю «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата», Подякою Федерації профспілок України, відомчими відзнаками.

У 2001/2005 роках громадою обиралася Р.В. Завгородня депутатом Охтирської районної ради  Сумської області.

З урахуванням всього досвіду та насущних потреб  в Чупахівці,  активні жінки об’єдналися нині у громадське формування “ЖІНОЧА КОЛЕГІЯ ЧУПАХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ”, яке доручили очолювати Р.В. Завгородній – педагогу на заслуженому відпочинку, авторитетній людині.

Серед пріоритетних напрямків діяльності цього об’єднання: моральна та посильна матеріальна підтримка одне одного, підготовка та проведення заходів до свят, направлених на збереження народних традицій, звичаїв та обрядів, обмін рецептами та навичками господарювання, участь у моральному, трудовому, естетичному та патріотичному вихованні дітей та молоді тощо.

Серед активісток жіночого руху: Бережна М.М., Боровенська Р.П., Глєбова Т.М., Мочаліна О.М., Мельник В.В., Скрипник О.І., Хижняк С.І., Шевцова Т.В., Юзефів Т.Д.

Попри скруту і важкі часи жінки збираються та проводять своє нелегке сільське дозвілля цікаво та корисно…

Наприклад, 9 березня  в кафе-клубі “Чупачок” ЖІНОЧА КОЛЕГІЯ ЧУПАХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ провела свої чергові заходи, з нагоди дня народження Тараса ШЕВЧЕНКА та 100-річчя від дня народження легендарного земляка, героя України Олекси БЕРЕСТА.

Була розгорнута цікава документально-газетна експозиція про життєвий шлях та подвиги О.П.Береста, адже окрім воєнних заслуг він здійснив і цивільний людський подвиг, загинув рятуючи дитину з під поїзда…Експозицію підготувала голова ради ЖІНОЧОЇ КОЛЕГІЇ ЧУПАХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ Р.В.Завгородня.

Учасники зібрання, а дуже важливо, що серед них завжди є діти, читали і співали твори Т.Г.Шевченка, вшанували пам’ять О.П.Береста – цікаво і корисно провели пам’ятний день сільського дозвілля.

За активну громадську діяльність пам’ятним знаком “В України – жіноче обличчя” відзначена Т.Д.ЮЗЕФІВ – активістка жіночого руху, багатодітна мама.

В заходах взяли участь запрошені: заступник голови Чупахівської селищної ради Л.В.Воробйова та секретар селищної ради М.М.Маслюк.Постійну підтримку їх діяльності надає селищний голова О.В.Кужель.І такі заходи стали вже традиційними в цій українській «глибинці».

Раїса Володимирівна захоплюється квітникарством, національною кухнею, має унікальну яскраву колекцію хусток, родинних рушників, старовинного одягу тощо. Пише сценарії до свят, виразно читає поезії.

Виростила доньку Олю, яка пішла материнською стежкою – успішно вчителює в Охтирській школі №6 — учитель початкових класів та англійської мови.Багато часу віддає Раїса Володимирівна участі у спілкуванні з онучкою Катериною, хоче виховати її гідною громадянкою. Щаслива, що отримує в усьому цьому підтримку чоловіка – Олександра Вікторовича Завгороднього.

Більшість звикла, щоб хтось вирішував все за них.Та є люди, які своїм особистим прикладом, активною участю у вирішені щоденних проблем та клопотів є лідерами у поступальному русі до змін на краще.Чупахівка має майбутнє! Бо має таких людей, як Раїса Завгородня. Хай щастить тобі, Україно, на таких людей!