Мій молодший син другий рік ходить до Пласту. Є в них зошити, куди вони щодня записують свої добрі справи.
– Мамо, – сказав мені наш маленький пластун. – А допоможи мені щось зробити доброго.
Про те, що добрі справи легше робити гуртом, кажу йому постійно. Тож ми разом почали «творити добро»: поливали квіти, прибирали в кімнаті. А потім ще долучили татка і почали майструвати годівнички для птахів. Адже на вулиці добряче похолоднішало.Спочатку взяли великі апельсини, зробили з них ємкості, вирізавши соковите начиння, натомість насипали соняшникового насіння.
Іншу переробили з коробки для взуття, туди накришили хлібця, поклали два шматочки сала. І невдовзі спостерігали, як синички з горобцями відганяли голубів від наших годівниць.
До того ж, ми знайшли багато порад від орнітологів щодо того, як правильно годувати пташок взимку. З соняшниковим насінням ми, до речі, вгадали, Адже фахівці рекомендують складати в годівниці суміш, сімдесят п`ять відсотків якої саме насіння соняшнику. Виявляється, у зв`язку з високою калорійністю цей продукт є основним енергетичним джерелом для дрібних пернатих. Насінням соняшнику із задоволенням харчуються дятли. Люблять цей корм повзики й синиці.
Також рекомендується розміщувати в годівницях і кальцієву підгодівлю, яку зазвичай дають домашнім птахам. На приклад, шкарлупу від домашніх яєць.
А от щиглики, горобці, зеленушки будуть особливо вдячні за овес, просо, пшоно, рис і пшеницю.
Пташки із задоволенням ласуватимуть насінням кавуна, гарбуза, дині. Але головне, не забути їх подрібнити. Сало багатьом смакує теж. Та тут варто пам’ятати, що птахам можна пропонувати тільки несолоне сало або м’ясо.
Хліб у вигляді крихт буде доречним майже для всіх видів птахів. Важливо використовувати подрібнений черствий хліб. Свіжий на холоді замерзає і птахи не зможуть з ним нічого зробити. Також ми тепер знаємо, що хліб скибочками краще не лишати в годівничках, бо далеко не всі пташки можуть з таким харчем впоратися.
Що ще нового дізналися, так це те, що птахи люблять різноманітні сухофрукти та гриби. Особливо ті, що були засушені червивими.
Не можна підгодовувати пернатих смаженою, гострою, жирною, кислою або зіпсованої їжею. Важливо розуміти, що птахи рідко гинуть саме через отруєння, але воно веде до ослаблення організму птиці та її захворювання, що врешті-решт може привести аж до смерті.
Цікаво, що чорний свіжий хліб викликає бродіння і заворот кишок, а це призводить до подальшої загибелі пернатих. Солона їжа – сухарики, насіння, солоне сало – сприяє накопичення солі в організмі птахів викликає отруєння та подальшу загибель. Пшоно також не рекомендується птахам. На відміну від проса, воно позбавлене оболонки, що призводить до окислення жирів на його поверхні, появи токсичних речовин, хвороботворних організмів.
Мені ще згадалося, що у роки свого дитинства в годівничку біля хати у садку я сипала кукурудзу. Хоча сойкам не треба було й годівнички. Вони нападали на кукурудзу прив’язану попід літньою кухнею і наїдалися нею досхочу.
Ми гуртом домовилися, що кожного ранку, дорогою до школи, підсипатимемо у годівнички для пташок щось смачненьке.
Що в цьому дні позитивного було ще – ми так захопилися виготовленням годівничок, читанням, що й не помітили, як минув наш спільний вихідний – без мобільних телефонів та однотипних новин по телевізору.
Найкраще заняття для дитини, коли за вікном негода, і зовсім не виходить довго гуляти на вулиці – спільне проведення часу вдома. І дуже прикро, що інколи ми забуваємо про це. Списуємо на втому, ще на щось. А діти ростуть… Часто без нашої, завжди потрібної уваги.
Ввечері того ж дня, коли ми розвісили біля будинку наші годівнички, у балконне вікно постукала дзьобиком якась пташина.
– Бачиш, – сказала я синові напівжартома,- наїлася і прилетіла тобі подякувати.
Він повірив. І це, мабуть, теж добре. Бо чим більше ми всі чуємо слів вдячності, тим більше у нас з’являється натхнення на нові добрі справи.
Дивосвіт Тамари Тимошенко
Тамара Тимошенко – самодіяльна художниця,народилася 14 серпня 1948 року в селі Лучин Попільнянського району Житомирської області.
Інвалід з дитинства(малою зазнала трамви,яку свочасно не лікували), була прикута до ліжка.
Малювати почала в юному віці.Самоучка,колись з азами малювання познайомили її дві художниці з Києва,що завітали до села.
Дистанційно навчалась в Народному університеті культури,який функціюнував в Москві.
Останні роки життя проживала в Києві в помешканні,придбаному для талановитого самородка меценатом.
Всього створила(малюючи покрученими руками і ротом-кульковою ручкою) 29 картин.Лише 8 із них залишились в Україні.Решта знаходяться в приватних колекціях світу(Канада,Німеччина,США).
Картини відтворють складний світ людини,прикутої до ліжка та не втрачаючої оптимізму,жаги до життя.Вражають серія її малюнків:”Мої запитання”.Найдорожчою для неї самої була робота “Моє життя”.
Всього відбулося шість приватних виставок народної майстрині.Перша приватна виставка робіт в м. Житомирі(1988).
Відбулася знакова приватна виставка її творів в Торонто(Канада) -1994.
Ось як писала з глибинного поліського села України,людина з обмеженими можливостями, але сильним духом 1995 року в газеті «Хата»:«Дуже вірю,що дух земний не самознищеться,а вчасно схаменувшись,звільнться з полону мороку та Пітьми і над Землею ,котра є нашою ненькою-домівкою,почне сходити Сонце Радісної Істини,освітлюючи щасливе буття,де торжествуватиме любляча Людина-творець…»
Померла 26 травня 2000 року та похована в Києві.
Про неї писала районнна і Житомирська обласна преса,Всеукраїнська газета «Хата»(1995).
Микола РУДАКОВ