“Книгарня «Є» впродовж 12 років працювала задля створення інфраструктури українського книжкового ринку, на базі якого українські видавці могли зростати, маючи гарантовані майданчики для збуту української книги. Ми всі разом змогли створити ринок української книги майже з нуля. Сьогодні Наталя Моспан та Валерій Ананьєв справедливо піднімають питання щодо нової окупації українського книжкового ринку з боку Росії (див. http://bit.ly/36WM7JN http://bit.ly/373DGN3 http://bit.ly/2PKX0c4 ). В цих умовах ми не маємо права лишатися осторонь, і тому вважаємо важливим оприлюднити нашу позицію.З часів відкриття першої Книгарні «Є» у 2007 році в умовах тотального дефіциту книг українською і дотепер нашою принциповою позицією є просування української книжки. Ми стояли і продовжуємо стояти на цих позиціях. Наша мережа є основною платформою для реалізації книжок українською мовою вітчизняними видавцями. Упродовж 12 років ціною за це була і є втрата частини російськомовних покупців. Проте за цей період ми змогли залучити велику кількість людей до читання українською шляхом пропозиції, яка створила попит. З моменту заснування Книгарня «Є» позиціонувала російськомовні книжки під рубрикою «Література іноземними мовами», частка російськомовної книги була планово обмежена до 6%. Такий підхід дозволяє залучати читача, який звик читати лише російською, до знайомства з україномовною книгою. Таким чином ми реалізовуємо основну місію мережі — популяризація української мови, української книги та підвищення культурного рівня суспільства загалом.
До початку російсько-української війни існувала штучно створена ситуація, коли російська книга домінувала в Україні завдяки контролю над більшістю книжкових мереж та тотальному демпінгу з боку Росії. З початком війни роками налагоджена система просування російського продукту в Україну дала збій. Це нарешті створило можливість для ринкового розвитку українського книговидання та книгорозповсюдження. Однак станом на 2019 рік розвиток українського книжкового ринку практично загальмувався. Причина проста — сформувалася нова система просування російської книги в Україні, спрямована на витіснення україномовного продукту.
Не секрет, що відтепер головним каналом промоції російської книги є найбільший інтернет-магазин України. Читача, який уже звик читати українською, знову “русифіковують” введенням і активною промоцією російськомовних аналогів українських книг, спокушаючи знижками та акціями на користь російського варіанта. Немає сумніву в тому, що держава-агресор, як і раніше, знаходитиме можливість субсидувати російським видавцям та їхнім філіям в Україні проведення такої демпінгової політики. Проблемою є й те, що на сьогодні українські видавництва ще не настільки потужні, щоб повною мірою конкурувати з російськими видавництвами (менші наклади, висока вартість прав, а в результаті — вища собівартість книг, ніж у російських видавництв та їхніх філій в Україні).
Відновлення агресивної системи просування російської книги в Україні реально загрожує згортанню всіх позитивних процесів 2014-2018 років та поверненню в довоєнні часи, коли книги українською мовою були на маргінесі.
Сьогодні у нас іще є можливість не дозволити зруйнувати український книжковий ринок, який тільки почав активно розвиватися і має хороший потенціал. В цих умовах важлива позиція національних видавництв і, звісно, держави.
Українські видавці заради свого ж виживання повинні відмежуватися від каналів просування книжкового “русского мира”. Видавці, які заради уявної хвилинної вигоди роблять ставку на співпрацю з подібними структурами, легітимізують діяльність таких структур в очах суспільства і державної влади, нехтуючи своїми стратегічними інтересами та інтересами українців.
Ми закликаємо українські видавництва зайняти чітку позицію неспівпраці з каналами просування книжкового “русского мира” в Україну.
Зі свого боку будемо всіляко сприяти у розвитку і промоції тих видавництв, які не підтримують канали просування російських книг в Україну.
Разом з тим, будемо змушені радикально переглядати відносини з тими видавництвами (аж до повного припинення співпраці), які намагатимуться всидіти на двох стільцях: на словах декларуючи патріотичну місію, а на ділі сприяючи знищенню українського книжкового ринку. Нашу позицію щодо таких видавництв будемо робити максимально публічною.
Закликаємо українських видавців ще професійніше і швидше наповнювати ринок українськими книгами, щоб, зокрема, новинки українською мовою з’являлись максимально швидко, принаймні, не пізніше виходу друком російськомовних аналогів.
З огляду на стратегічні загрози для споживачів та держави просимо громадськість та учасників ринку активніше привертати увагу державної влади щодо проблеми нової російської окупації книжкового ринку”.
