Протягом трьох років у Центральній районній бібліотеці «Свічадо» Святошинського району міста Києва працює клуб української мови «Мовна варта».
Опікується цим проєктом Ірина Бондаренко – магістр української філології, випускниця Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Ірина наголошує: «“Мовна варта“ — це не урок і не лекція. Це дружня атмосфера, жваве спілкування, цікаві мовні відкриття та простір, де не страшно помилятися, адже саме так ми вчимося. Кожна така зустріч допомагає не лише краще пізнати українську мову, а й полюбити її ще більше».
Студії мовного клубу насичені цікавою та актуальною інформацією, ілюстративними матеріалами, різними видами робіт, інтерактивними формами комунікації. Крізь призму лексики / граматики української мови учасники «Мовної варти» торкаються актуальних тем суспільного, культурного життя в Україні, а також основ психології спілкування. На заняттях гуртківці опановують різні шляхи поліпшення власного мовлення українською.
Клуб «Мовна варта» для дорослих
Передовсім, добирається актуальна для спілкування тема. Так, 21 липня українці відзначали 120-річчя від дня народження борчині за незалежність України, поетки, діячки ОУН Олени Теліги. Учасники клубу української мови «Мовна варта» вшанували пам’ять жінки, яка не лише писала проникливі вірші, а й власним прикладом показувала, що означає бути справжньою українкою.
Разом із модераторкою клубу студійці поринули в життєвий та творчий шлях Олени Теліги: Ірина розповіла про її походження, ранні роки життя, переїзд до Києва та вимушену еміграцію. Саме в еміграції Олена Теліга приєдналася до активного українства, тут викристалізувалася її громадянська позиція та відбулося знайомство з діячами суспільно-політичного й культурно-літературного життя. Відвідувачі клубу дізналися, як поетка стала прихильницею ідей ОУН, коли почала співпрацювати з культурною референтурою, керівником якої був Олег Ольжич. Олена складала тексти листівок, відозв, летючок, готувала ідеологічні й вишкільні матеріали. Коли розпочалася Друга світова війна, Теліга прибула до окупованого німцями Києва, де очолила Спілку письменників України. Зрозуміло, що активність ОУН в Києві, спрямована на відродження українського життя, довго не могла бути поза увагою німецької влади. Арешт Олени та її чоловіка відбувся в приміщенні Спілки письменників, де гестапо влаштувало засідку. Її розстріляли приблизно 21 лютого 1942 року в Бабиному Яру. Сталося все так, як і передбачала поетка:
…І в павутинні перехресних барв
Я палко мрію до самого рання
Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:
Гарячу смерть ‒ не зимне умирання…
Учасники клубу відзначили жертовний чин Олени Теліги та схарактеризували її екзистенційний вибір ‒ сповнити свій патріотичний обов’язок.
У віршах Олени Теліги героїзм оспівується як найвища чеснота. Поетка ретельно шліфувала кожен образ, кожне слово, щоб тонко відтворювати почуття ліричних героїв. Вона виступала проти нудного, безбарвного життя, вона закликала до боротьби за свободу, за такого українця, який виборює волю й живе для свого народу. Її поезія ‒ не просто рими, це ‒ гімн життю, коханню та вірі. Це те, що наснажує і сьогодні: «Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби ‒ спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай свій біль…»
Таким чином, слухачі клубу дійшли висновку, що творчість та життєвий шлях Олени Теліги сьогодні, в часи російсько-української війни, звучать як потужний камертон. Її поезія та публіцистика є символом незламності, національної гідності та абсолютного оптимізму перед обличчям смертельної загрози. Її слова дивовижно точно перегукуються з реаліями сьогодення, коли Україна знову виборює свою свободу зі зброєю в руках. [До слова, у бібліотеці «Свічадо» є збірки творів Олени Теліги, є й книги про цю непересічну жінку: «Неймовірна. Ода до радості» Ірен Роздобудько (Нора-Друк, 2022), «Олена Теліга (Життя видатних українців)» Богдана Червака (Фоліо, 2024)].
У серпні відбулася онлайн зустріч «Повага до спадщини», присвячена Міжнародному дню корінних народів світу. Учасники говорили про корінні народи України, передовсім про народи Криму — кримських татар, караїмів і кримчаків. Актуалізували відомості про їхню історію, культуру, мову та важливість збереження їхньої самобутності. Модераторка пояснила відмінність між поняттями «корінний народ» (етнічна спільнота, яка сформувалася на певній території, є меншістю, не має власної державності за межами цієї території та не має іншої батьківщини) і «національна меншина» (спільнота, що має етнічно споріднену суверенну державу за межами країни проживання), наголосивши на важливості правильного вживання цих термінів. Активною частиною зустрічі стала дискусія, під час якої учасники розмірковували над тим, що означає бути корінним народом, ділилися власними думками та обговорювали українців як корінний народ України, їхню історичну тяглість, мову, культуру й роль у формуванні української державності. Такий відкритий діалог допоміг глибше осмислити значення національної ідентичності та поваги до культурної спадщини всіх народів, які є невід’ємною частиною України.
А на занятті, присвяченому темі «Місто. Вулиця», учасники працювали над тим, щоб збагатити свій словниковий запас і впевненіше використовувати українську лексику, пов’язану з міським простором. Читали та аналізували тексти про відомі міста та їхні вулиці, добирали слова, знайомилися з українськими відповідниками поширених росіянізмів, працювали над правильною вимовою та наголошенням слів, редагували речення й виправляли поширені помилки у слововживанні. Окрему увагу приділили таким словам і словосполученням, як «колишня назва», «музична школа», «вулиця завдовжки два кілометри», «знак на розі будинку» та ін.
Іншу зустріч було присвячено злободенній темі — одягу. Цього разу говорили не лише про вбрання, а й про те, як правильно називати предмети гардероба українською мовою, як описувати одяг, його колір, фасон, матеріал та особливості. Справжньою мовною скарбничкою стала вправа зі словами на позначення одягу та його елементів, взуття, аксесуарів і прикрас. Пригадували та вивчали такі слова, як лацкан, манжет, каптур, кишеня, комір, холоша, підошва, халява, запонка, пряжка, ремінець та багато інших. Не оминули й важливих мовних нюансів: розбирали, у яких випадках правильно вживати «обрати», «вибрати», «дібрати», «підібрати» та редагували речення, виправляючи мовні помилки.
Під час обговорення теми «Салон краси» учасники клубу разом читали аналізували тексти про користь і можливу шкоду солярію, про стрижку «каскад» тощо; особливу увагу приділяли українській професійній лексиці, пов’язаній із перукарською справою та доглядом за зовнішністю: пасмо, потилиця, проділ, маківка, чубок, укладання, зволожування, філірування, ополіскування та ін.
«Мовні мандрівки» для молодших школярів
Спершу заняття з української мови проводилися тільки для дорослих слухачів. Згодом до цього проєкту Ірина долучила й молодших школярів. На зустрічах у клубі «Мовні мандрівки» діти так само опрацьовують лексику та уміння комунікувати згідно з певними темами. Наприклад, з нагоди Дня матері говорили про «Найдорожчу в світі маму»: добирали лагідні слова, вчилися висловлювати любов і вдячність українською мовою, довідалися про історію виникнення Дня матері, читали вірші, пригадували прислів’я про материнську любов і турботу. З нагоди Міжнародного дня протидії булінгу малеча спільно з Іриною досліджували важливу й непросту силу слова, адже одне може підтримати і зігріти, інше ‒ ранити як колючка… Ще на заняттях діти вивчали слова, якими можна передати емоції, зокрема емоцію здивування: ого, овва, химерний, чудний, чудасія, чудернацький, неземний, диковинний, казковий тощо.
Клуб української мови для підлітків «Мовне портфоліо»
А восени 2026 року в бібліотеці «Свічадо» запланували старт клубу української мови для учнів та учениць 7-8 класів «Мовне портфоліо». У роботі з підлітками Ірина планує аналізувати медіа тексти для розвитку критичного мислення та навичок фактчекінгу, готує завдання на вдумливе читання, мовні ігри та дискусії, вправи з ключами для самоперевірки.
Доцільність додаткових занять з української мови, із підлітками зокрема, прокоментувала Ірина Бондаренко: «Додаткові заняття з української мови для учнів 7–8 класів є чудовою нагодою поглибити знання, удосконалити мовленнєві навички та впевненіше використовувати українську мову в повсякденному житті й навчанні. У межах розмовного клубу «Мовне портфоліо» підлітки матимуть змогу не лише повторювати й закріплювати вивчений матеріал, а й розширювати словниковий запас, працювати над культурою мовлення, правильністю вимови та побудовою висловлювань. Живе спілкування, дискусії, мовні ігри та творчі завдання допоможуть розвинути комунікативні компетентності й сформувати впевненість у власних мовних можливостях».
Варто зазначити, що заняття з української мови в клубі «Мовна варта» ‒ це не лише про нові слова, правильний наголос чи вірно вибудовані речення. Це передовсім міжособистісне спілкування, яке від часів епідемії ковіду дотепер, в умовах війни, справді стало розкішшю… Це і про цінності, бо кожне тематичне заняття акцентує важливі для українця імена, поняття і явища. Також тут формується стійка навичка висловлюватися саме українською мовою. Бо хоч під час російсько-української війни більшість українців і повернулися до витоків ‒ спілкування винятково рідною українською мовою, багато хто дотепер за інерцією чи за звичкою, із впертості чи «какой разніци» спілкується російською мовою: у родині, на вулиці, у транспорті чи громадських місцях, на перервах у школі. Або використовує для висловлювання різних емоцій переважно лайливі слова…
На жаль, війна внесла свої корективи й у формат занять: під час бомбардувань Києва, вимкнення опалення та світла мовні зустрічі часто відбуваються в онлайн режимі. Тим більше слухачі мовного клубу цінують можливість спілкуватися наживо, щоразу такі зустрічі проходять в особливо теплій атмосфері, часто з чаюванням.
Правила організації соціокультурних заходів під час повітряних тривог
Про нові правила організації соціокультурних заходів у ЦРБ «Свічадо» під час повітряних тривог розповіла директорка бібліотеки Світлана Гонда:
‒ При організації та проведенні соціокультурних заходів під час війни, повітряних тривог зокрема, у бібліотеках ЦБС «Свічадо» керуються Наказом Міністерства культури № 1095 від 09.09.2026, який затверджує рекомендації щодо проведення масових культурних і розважальних заходів у разі встановлення жовтого та червоного рівнів повітряної загрози. Відповідно до цього Наказу у нашому закладі оновлено правила безпеки:
- Під час жовтого чи червоного рівнів повітряної загрози заняття і для дітей, і для дорослих в бібліотеці не проводяться. Якщо повітряна тривога розпочалася раптово під час занять, батьки мають бути поруч із бібліотекою (або очікувати дітей в бібліотеці, для цього є всі умови) й оперативно забрати дитину до найближчого укриття. Кожен дорослий, присутній на заході в бібліотеці, у разі оголошення тривоги так само має терміново пройти до найближчого захисного укриття.
- Адреси укриттів розміщені в інформаційній зоні та в зонах обслуговування користувачів бібліотеки. Найближчі укриття знаходяться в ліцеї ім. О. Гончара — вул. Жмеринська, 8; в середній загальноосвітній школі №222 — вул. Тулузи, 6-А; в підземному переході — вул. Зодчих, 62.
Під час війни ми акцентуємо безпеку наших користувачів і звертаємо їхню увагу на те, що в приміщенні ЦРБ «Свічадо» немає укриття. Ми щиро вдячні кожному нашому читачеві за розуміння, витримку та відповідальне ставлення до безпеки. Разом ми робимо простір бібліотеки не лише культурним, а й надійним!
Попри важкі реалії нашого життя в умовах російсько-української війни, працівники ЦРБ ЦБС «Свічадо» завжди чекають на відвідувачів, шанувальників книг і творчої комунікації. Про розклад роботи клубу «Мовна варта», театрального, художнього гуртків, гуртка англійської мови чи «БібліоКосмоЗнайки», занять з казкотерапії, роботу кінозалів, про зустрічі з письменниками можна довідатися безпосередньо у працівників бібліотеки (ЦРБ «Свічадо» працює щодня з 10:00 до 18:00; вихідний день ‒ субота. Адреса: м. Київ, вул. Жуля Верна, 13в, тел. для довідок: 098 432 4166), або на сторінках закладу в соцмережах: Facebook та Instagram.
Приєднуйтеся до нас:
Facebook ‒ група, сторінка;
Telegram – Еліта. Онлайн-медіа.
