Громадська організація “Родина Героїв Небесної сотні” закликає представників влади і громадськості внести зміни у проект побудови Меморіалу Небесній Сотні у Києві, повідомляє Українська правда.

Про це оголосили на брифінгу 19 березня родичі загиблих Інна Плеханова й Степан Сольчаник, а також член Музейної ради при Міністерстві культури Євген Дмитрук і віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний.

“Ми проти знищення Інститутської, втілення проекту меморіалу, який передбачає зміну Інститутської”, – заявив Степан Сольчаник, брат загиблого в 2014 році Богдана Сольчаник.

За словами Степана, “сама Інститутська вже є музейним експонатом, а також місцем злочину”.

“Ми маємо зупинити той процес, який вже стартував. Я аж ніяк не проти проекту  в цілому, тобто побудови меморіалу, але я категорично проти місця, де він має бути реалізованим”, – заявив Сольчаник

“Є 26 представників родин, які підтримують відритий лист. І ми докладемо усіх зусиль, щоб призупинити цей процес і не дати знищити Інститутську”, – додав він.

На думку Слочаника, “знищення” вулиці Інститутська негативно вплине на розслідування і збереження пам’яті.

Інна Плеханова додала, що при ухваленні проекту допустили помилки, з архітектором не узгодили, що не потрібно змінювати ландшафт вулиці, що було основною вимогою родин.

“Не потрібно зносити бруківку, не потрібно знімати годинник”, – сказала вона і наголосила, що потрібно встановити правду про вбивство майданівців.

Євген Дмитрук наголосив, що історичні пам’ятки потрібно зберігати в тому вигляді, який вони мали під час визначної події.

“Пропонований проект Меморіалу не є поганим, він може виконувати свою функцію деінде, а на Інститутській він не доречний, бо знищує доказ”, – заявив він.

Георгій Духовичний заявив, що в пам’яткоохоронний паспорт Інститутської внесли зміни нібито через те, що частину пам’яток знищили: замінили урни, пробиті кулями; зняли пробиті кулями дорожні знаки; зняли паркан, за яким люди ховалися біля Жовтневого палацу, тощо.

Він також обурився, що у меморіалі передбачено зону скорботи і зону радості – і зона радості планується саме там, де загинули найбільше активістів.

Відкритий лист від імені 26 родин спрямовано директору Українського інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу, директору Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігорю Пошивайлу та міністру культури Євгену Нищуку.

Учасники брифінгу запевнили, що хочуть зберегти пам’ять про героїв, а до політики їхня заява не має стосунку.

Фото Сергія Костежа

Від Тетяна Череп-Пероганич

Журналістка, письменниця, громадська діячка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *