1. Яке жахливе фото. Краще б я це ніколи не бачила, а ви ніколи так не фотографувалися.

2. Якщо я полайкаю твій вірш, то помру від сорому, що хтось бачить мій лайк. Прошу тебе, тримай свої рими в собі. Бо ти наражаєш мене на небезпеку.

3. Так, я знаю, що в тебе є машина. Для цього не обов’язково знімати відео за кермом.Тим паче, про психологію стосунків. Тим паче, коли в тебе з цим – глина. І зі стосунками, і з навичками водіння.Прошу, не наривайся.

4. Господи, перестань постити цитати. Так, я звертаюся не до Бога, а до тебе.

5. Я знаю, що кожен має право на помилку. Але виставляти у ФБ наше спільне фото двадцятирічної давнини без мого дозволу – таке пробачити неможливо. От це було, щоб що?

6. Хто ці 99 інших осіб, разом з якими мене позначено в цьому дописі?
Окей, справедливий животворящий бане, прийди мені в поміч.

7. Мені нецікаво, якою клеопатрою ти була в минулому житті, і скільки тисяч слів має твій словниковий запас. Якщо граєш у ці ігри – грай мовчки. Не дратуй мене.

8. Якщо я захочу, щоб мені виправили помилки у тексті, то напишу про це окремим постом.
Але я не захочу.

9. Якщо хочеш, щоб тебе похвалили, на ручки або шоколадку, так і скажи. У мене справді нема часу про це здогадуватися. І я справді не відстежую, хто кого лайкав, а хто кого не лайкав. І чому так сталося.

10. Сім разів напиши – один раз витри. Сама практикую, вам раджу.
Не те, щоб панацея на всі випадки, але час від часу допомагає.

Від Аліна Акуленко

українська філологиня, телеведуча, кандидат філологічних наук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *