Смерть маленького хлопчика, якого застрелили поліцейські, сколихнула суспільство.
Жоден з нас не може втримати своїх емоцій. Безневинний хлопчик, який грався на дитячому майданчику, став жертвою п’яних неадекватних поліцейських.
Акцент треба ставити не так на слово “поліцейські”, як на слово “п’яних”.
Подивіться підбірку регіональних новин і побачите, скільки вбивств скоєно у стані алкогольного сп’яніння. І навмисних, і необачних. Алкоголізм – трагедія українського народу.П’ють і вбивають.
П’ють і насмерть збивають на дорогах.
П’ють і гвалтують.
П’ють і стріляють. Насмерть.
Алкоголізм в маленьких містечках та селах досяг таких розмірів, про які навіть важко говорити.
Я на вихідні приїжджаю в невеличке село під Києвом. Так от: під сільським генделиком завжди невпинно бухають. ЗАВЖДИ.
Я впевнена, що там, де менше контролю, зокрема у невеликих містах, поліцейські щоденно заливають свою горлянку горілкою. І ніхто їх не зупиняє. Вони там – “власть”.
Тому п’яні поліцейські – це не виняток, це НАША РЕАЛЬНІСТЬ.
