Певно, це був його останній візит до Чернігова. Іван Драч тоді завітав до педуніверситету імені Т.Шевченка, а супроводжували ми його з Валерієм Сараною.
Машина стала на вулиці гетьмана Полуботка і до центрального корпусу ми заходили через металеву пройму. Там ще була підніжка теж металева, об яку легко перечепитися і я попереджую:”Іване Федоровичу, обережно – щоб не впали!”.
А це був час декомунізації і я, як радник голови облдержадміністрації Валерія Куліча, займався процесом перейменування вулиць. Тож у Драча реакція на моє зауваження була миттєвою:” Нічого – зразу і вулицю моїм іменем назвеш…”
…Доповідаю, Іване Федоровичу: хоч і не зразу, але вулиця Вашого імені таки є. Нещодавно. У Чернігові.