Ватниця

А я от недавно бачила дивовижну “ватницю”.

Цю звичайну жінку було добре чути в громадському транспорті. Спочатку вона голосно розповідала про те, наскільки дорого жити в Україні та наскільки занедбаною є дорожня інфраструктура. Люди, що сиділи поруч, схвально кивали головами, мовляв, правду говорить.

“Так впевнено мовить, у неї ораторські здібності”, – грішним ділом подумала я.

П’ють і вбивають…

Смерть маленького хлопчика, якого застрелили поліцейські, сколихнула суспільство.

Жоден з нас не може втримати своїх емоцій. Безневинний хлопчик, який грався на дитячому майданчику, став жертвою п’яних неадекватних поліцейських.

Акцент треба ставити не так на слово “поліцейські”, як на слово “п’яних”.

Подивіться підбірку регіональних новин і побачите, скільки вбивств скоєно у стані алкогольного сп’яніння. І навмисних, і необачних. Алкоголізм – трагедія українського народу.

Наш Крим?

Мені здається, що ми назавжди втратили Крим…

Нещодавно до нас приїзджав далекий родич, який живе в звичайнісінькому кримському селі.

– Як Ви там живете?

– Та все у нас добре. Нічого не змінилось. Принаймні гірше не стало, – розповів родич.

Як жили по-простому, так і живуть. Не “ватники”, не “путіністи”, просто звичайні люди, яким немає куди їхати і які залишились жити в російському Криму. Для них головне – заробити на кусень хліба…

Справжні історії успіху – це щоденна клопітка робота

– Ти купила квартиру за свої кошти?

– Так.

– Що, ніхто-ніхто тобі не допоміг?

– Ніхто.

Нещодавно познайомилась з однією дівчиною. І, відверто кажучи, її історія змусила задуматись над тим, наскільки я лінива)))

Справді, нити про малі зарплати та складну економічну ситуацію в країні значно легше, аніж просто брати і працювати, наполегливо та цілеспрямовано.

Я буду спілкуватися українською

Мамо, а чому в садочку лише я спілкуюсь українською?
– Що всі-всі дітки говорять російською?
– Так. Тільки я. І Аня трохи…

Знаєте, я не можу пояснити цей абсолютно дивовижний мовний феномен: чому коли серед україномовних діток з’являється кілька російськомовних, то всі переходять на російську? Чому вихователі спілкуються з дітками українською мовою, а хлопчики та дівчатка між собою російською?

Знаєте, мені дуже сумно, що за двадцять (!!) років мовна ситуація в Києві не змінилась: у дитсадках та школах діти здебільшого спілкуються між собою на російській мові. Коли я навчалась у школі, ситуація була така ж сама: українською у нашому класі спілкувалось лише кілька дітей.

Я маю лише два пояснення цьому мовному феномену.