Пироги з карамельками

Колгоспне село 60—70-х років, оспіване сонмом українських радянських літераторів. Воно ще не вийшло із зашпорів сталінщини та малєнковщини, коли податком обкладалося кожне садове дерево, коли свинячу шкуру треба було здати, коли город нарізали так, щоб селянин і не здох, але й не забагатів. Вчителям, скажімо, не більше 25 соток, а простим селянам можна й більше. Але часто так, як у моїх батьків — нарізали по кілька соток у різних місцях. І кожну весну батько лаявся та бив бідну коняку, адже ж треба було і город зорати, і в сусідський не заїхати і все це на куцих сотках.

Життя після карантину

Життя після карантину буде. Хоча дехто живе так, нібито – ні. Ніби карантин – крапка цивілізації.

А він – не крапка. І навіть не кома. Швидше – двокрапка: після якої завжди йде роз’яснення того, про що йшлося раніше. Або приходять невблаганні наслідки.

Дозвіл доставки ліків: необдумане рішення Кабміну чи гостра необхідність в умовах коронавірусу?

Інтернет-торгівля лікарськими засобами – питання, яке вже декілька років активно обговорюється аптечними закладами, виробниками ліків і службами доставки. Донині консенсус знайдений не був, оскільки така послуга в умовах діяльності українського ринку мала багато ризиків. Однак, карантин вніс свої корективи і, здається, уряд вирішив дозволити доставку лікарських засобів ліцензіатам, тобто аптечним закладам.

Небезпека Порошенка…

Небезпека Порошенка. Вона не лише в тому, що він “на гачку” у правоохоронних органів і став договороспроможним для зеленінців. Вона зовсім не в тому, що він може стати наступним президентом, – нііколи він вже ним не стане. Небезпека Порошенка в тому, що він своєю нав’язливою присутністю в політиці блокує появу “нових талантів” та можливість консолідації виборців навколо патріотичних ідей. Адже має достатній для цього медійний та фінансовий ресурс.

Мільйон вікі-статей

Буквально днями працюючи з Вікіпедією, помітив зміну зображення вгорі-ліворуч. При цьому в очі кидалося особливе число, виведене золотавими цифрами:

1’000’000

Ці зміни означали, що в українському сегменті найпопулярнішої в світі вільної енциклопедії кількість статей таки справді перевищила 1 мільйон. Годі й казати – подія знаменна!..

Де і як купувати ліки під час пандемії коронавірусу і при чому тут аптеки?

Наталія Петрівська,
юрист в галузі фармацевтичного права

Панічні настрої під час пандемії коронавірусу «змушують» населення шукати поради, як не захворіти або вилікуватись з багатьох джерел, особливо в Інтернеті.

Ви вже встигли порахувати, скільки разів натрапили на новину чи рекламу ліків, які допоможуть та врятують васвід COVID-19? На жаль, більшість такої інформації є фейковою і точно не зможе допомогти.

Достоєвщина

Було це зовсім недавно, напередодні карантину. Побувала я в одній школі. Поки діти збиралися в актовій залі, мене завели в кабінет директора. Розговорилися.
Директор:
– Проблема, діти зараз зовсім не читають.
– Так, знаю про цю проблему. Тому я й тут. Власне, я й приїхала, щоб спонукати дітей до читання. Мотивація дітей до читання після зустрічей з авторами дуже зростає.
– Ой, не знаю, не знаю. Якось раніше я могла їм в голову всунути Достоєвського. Вигадувала різні методи. Ну хоч якось виходило. А тепер: і так, і сяк – не хочуть його читати. Про Достоєвського чути не хочуть.

Сиджу. Дивлюся на директорку. Тролить мене так, чи що? Не схоже. Починаю обережно:
– А ви не пробували з ними почитати щось інше замість Достоєвського? Те, що дітям було б цікаве. Гаразд, українські автори вам не підходять, ви світова література, то зараз є купа перекладеної сучасної літератури, зарубіжної. Захопливої. Не пробували інше пошукати?
– Як це, інше? Він же є в програмі. Це ж Достоєвський!

Таак. Ясно. Складний випадок. Клінічний. Знаю відповідь на своє запитання, та роблю директрисі підводочку до роздумів:
– А по Достоєвському є зараз якісь питання на екзаменах, що його треба знати досконально, здають, наприклад, на ЗНО?
– Ні, не здають. Немає по ньому питань. Світова ж не здається в ЗНО!
– Ну от, якщо він ніде не здається, і діти його не хочуть, і не постраждають їхні відповіді на ЗНО – то може замість Достоєвського іншу книгу? Цікаву?

Директриса дивиться на мене широко відкритими очима. Такої крамоли вона не сподівалася почути в себе в кабінеті. Голос набув високих інтонацій:
– Ви пропонуєте, – аж задихнулася, – ви пропонуєте не виконувати програму?
– Ну якщо він вам такий дорогий той Достоєвський, розкажіть дітям, що є такий автор, пише оте й оте, нехай знають, це займе 15 хвилин. А 30 хвилин почитайте щось потрібніше дітям. Повчальне. Сучасне. На близьку їм тему.
– І що я скажу?
– Кому, дітям?
– Начальству!
– Якому?
– Ну цьому, з управління освіти.
– А нащо їм щось казати? Звідки вони знатимуть, що ви читали замість Достоєвського цікаву дітям книгу?

На мене хлюпнуло чи то крижаним холодом, чи переляком, міняю тактику:
– Ну гаразд, скажіть, як є, мовляв, не цікаво, діти не читають, плюються, воно їм чуже, попросите начальство написами в міністерство, щоб його зняли.
Директриса, як риба хапає ротом повітря. Аж боязко стало за її здоров’я.
– Це ж Програма! – каже так, наче про Бога.
В цю мить у двері кабінету зазирнула завуч:
– Пані Ларисо, діти зібралися, можемо йти.
Піднімаюся зі стільця, кажу на прощання:
– Програму пишуть люди. Звичайні люди. Вони можуть і помилятися. І якщо й далі в нас будуть такі підходи, то наші діти ніколи не стануть читати.

А вже після зустрічі, коли їхала в авто, подумала: «Якщо у нас будуть такі підходи, і ми насильно пхатимемо в голови наших дітей не зрозумілих їм, не по їхньому віку ще й іноземних авторів, і забиватимемо ними памороки, наші діти не те що не стануть читати, – ми ніколи не збудуємо нову, прогресивну, українську Україну».
——————————————————————-
Усім адептам Достоєвського в Україні, перш ніж плюватися в коментарях, пропоную без гугла назвати десяток українських класиків, і що вони написали (окрім Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського, Кобилянської). Лише після цього поговоримо про Достоєвського.

Особливості діяльності аптек під час епідемії COVID-19

Наталія Петрівська,
юрист фармацевтичного права

Останні події з поширення коронавірусної інфекції та наслідків її розповсюдження внесли корективи в роботу багатьох закладів громадського харчування, розважальних центрів інших підприємств та установ, в тому числі органів державної влади. Один з способів убезпечити себе від зараження вірусом – зменшення контактів спілкування з іншими особами, організація дистанційного процесу роботи, навчання тощо.

Однак, такими заходами для збереження власного здоров`я не зможуть скористатись медичні та фармацевтичні працівники. Під час епідемій, ці професії стають одними з найважливіших, а значить і найуразливішими.

Два вогні: подружжя Семанюків як приклад правдивих просвітників

Іван Семанюк та його дружина Наталія Карп`юк таки мали зустрітися у цьому світі для спільної справи, хоча були вони такі різні. Звісно, не лише для спільної справи, але тільки поєднавшись, вони зуміли зробити те, що зробили.

Він – доктор права, громадський діяч, який був генератором національної ідеї та утвердження української мови у суспільному просторі спочатку Делятина, а відтак – і Снятина. Класик української літератури, блискучий новеліст, відомий під псевдонімом «Марко Черемшина». Адвокат, який повністю ламав стереотипи судової практики.

Колія широка й вузька

В світлі подій останніх 1-1,5 років, виникає справедливе запитання: яке явище, яка знакова подія в Україні може стати надійним маркером, що дозволить безпомилково констатувати— так, безперечно, ми йдемо в Європу, й наш вибір є остаточним і безповоротним?! На мою скромну думку, ознакою такої незворотності слугуватиме переробка всіх залізничних колій України на вузький (європейський) розмір. Чому?..