Геннадій Виходцев – підприємець, меценат, громадський діяч

Виходцев Геннадій Анатолійович – підприємець, генеральний директор Групи компаній “Фокстрот” (робоча назва – ГКФ). Крім того, Геннадій Виходцев – діючий голова ради засновників Групи компаній Фокстрот, голова правління в громадській організації “Соціальний центр “Перспектива”, яка територіально прив’язана до Лісового масиву в Києві (столиця України).

Золото роду Степанюків

Сорок років поспіль Валентина Федорівна Степанюк навчає дітей українській мові та літературі у Липківській середній школі імені М.І. ШпакаПопільнянського району на Житомирщині. Сільська вчителька є водночас депутатом районної ради двох скликань, авторкою книги «Голос пам’яті» та лауреатом Житомирської обласної краєзнавчої премії. А спільний педагогічний стаж чотирьох поколінь родини Степанюків-більше 125 років.

Андрій Гінкул: «У нашій країні все відбувається правильно, тільки дуже повільно»

Чи може одна людина водночас якісно, фахово робити кілька справ? Так. Якщо ці справи мають об’єднуючу мету – змінити на краще країну, де живеш сам і де живуть твої діти.

Андрій Гінкул – український громадський діяч і експерт з питань територіального розвитку та енергозбереження, голова правління ГО «Центр реформ та місцевого розвитку», керівник Асоціації енергоаудиторів у ЖКГ та Української асоціації активного та екологічного туризму. Він працює більше ніж 24 години на добу. Бо звіряє час не за годинниковою стрілкою, а за результатами зробленого.

Історія діда Савченка або «Дякую, що я народився!»

Правнук розповів всьому світові про свого прадідуся, який виліз із могили під час голодомору і прожив 97 років.

________

У документальній книзі «Історія села Липки»Попільнянського району на Житомирщині  Віктор Балтин  наводить список односельчан, дочасно загиблих від геноциду-голодомору 1932-1933 років. У тому списку – 302 селян. З них – 101 дитина.

–  Серед померлих від голоду могло бути й прізвище мого прадідуся  Антона Івановича Савченка, – стверджує студент коледжу  інформаційних технологій та землевпорядкування Національного Авіаційного університету Дмитро Чернецький…

Берегині села Липок

Ці дві жінки – як два сонця: усмішки не сходять з вуст, очі проміняться теплом, а серце – піснею. Без Оксани Минівни Ліптус та Станіслави Вікторівни Очеретянко не обходиться жодне свято у селі Липки Попільнянського району на Житомирщині. Всюди і  завжди – удвох. Пліч-о-пліч вже 60 років.

Долі цих двох жінок – жива історія українського села  у ХХ столітті. Обидві інвестували силу, молодість,  здоров’я, аби оживало  виморене репресіями, Голодоморами і Другою світовою війною село Липки.

Інна Поперешнюк — співзасновниця компанії «Нова Пошта», співвласниця ресторану «100 років тому вперед», бренд-амбасадор New Run, засновниця проекту для дітей-сиріт «Команда чарівників»

Інна Поперешнюк народилась та виросла у Полтаві, а потім закінчила Харківський національний економічний університет (ХНЕУ) за спеціальністю “Менеджмент організацій”. Після навчання в університеті працювала бухгалтером на заводі продовольчих товарів. А у 2001 році вони спільно з Володимиром Поперешнюком та  В’ячеславом Климовим заснували компанію “Нова Пошта”, вклавши лише $7 тисяч.

У 2001 році в Полтаві Інна Поперешнюк разом з партнерами заснували компанію «Нова Пошта», яка зараз є лідером ринку експрес-доставки. У 2016 році вона вийшла із складу акціонерів «Нова Пошта» і лишилась членкинею Наглядової ради та Головою Кадрового комітету.

Життєпис українського гумориста

Коли чуєш висловлювання тих, хто мав би по-державницьки опікуватися всім українським в нашій прекрасній Україні, що у нас нібито немає українського контенту для могутнього розвитку національного телебачення – то, окрім відомих класиків нашої культури, можна нагадати їм і велику кількість сучасних українських митців, яких, на жаль, мало знають в рідній країні і через таких «державників»…

Володимир Ємець зустрінеться з батьком, якого ніколи не бачив

Тільки на тому світі, куди недавно відійшов 81-річний народний художник Володимир Ємець, після сороковин смерті , він зустрінеться зі своїм значно молодшим батьком – Володимиром Ємцем. Комуністи вбили Ємця- батька за кілька місяців до народження його сина. Ємець – син ніколи не бачив батька.

Як танкіст став десантником

Оксана Радушинська

Ми навчалися в одній школі, в одному класі. Часом сиділи за однією партою. Він списував у мене уроки й інколи допомагав носити додому важкий портфель. А через два десятки років по завершенню школи я, журналістка, маю нагоду розповісти про нього не як про однокласника, а як про гідного захисника України. І превалюють у цьому матеріалі не ідеалістичні дитячо-шкільні спогади, а чіткі роздуми про армію, про життя, про війну, про гідність.

Сержант Олександр Щур – військовослужбовець однієї з військових частин Старокостянтинівського гарнізону на Хмельниччині.

Cакральні мотиви Олени Загребіної

Нещодавно у Чернігові відбулося відкриття персональної виставки відомої мисткині, сценографа, культурної діячки Олени Загребіної. Для цієї події свої зали люб’язно запропонував молодий, але вже добре знаний Library Art Center, куратором якого є художник Святослав Подлевський. Провокаційна назва виставки – «Рай» і стала приводом для приватної зустрічі та змістовно розгорнутої бесіди про сенс мистецтва, його призначення і місце сакральних або священних тем у творчості пані Олени.